Тра
18

Очевидні труднощі

Мушля самітниці - mushlia.com Пробачте, що цей випуск так сильно запізнився. Признаюсь чесно, я зачиталася.

І збираюся повернутися до того ж заняття, як тільки закінчу цей короткий (відносно) та дуже простий допис.

Як ви знаєте, до деяких іменників можна додавати –суру, і тоді вони стають дієсловами.

Наприклад, слово кега (рана) перетворюється у кега-суру (поранитися, травмуватися). Використовуються вони наступним чином:

кодомо га кега о шьтакега виступає прямим додатком до дієслова суру

кодомо га кега-шьта – тут ми маємо просто дієслово-присудок

Тепер давайте конкретизуємо: дитина не просто поранилася, а поранила руку. Як це сказати?

У другому випадку (з кега-суру) те стає прямим додатком до дієслова:

кодомо га те о кега-шьта

У першому ж прямий додаток уже є (кега), і те виступає у якості непрямого додатку:

кодомо га те ні кега о шьта

Тобто перехід кега із іменника в дієслово "зсуває" ролі і інших слів у реченні (з прямого до непрямого додатка). Що виражається зміною відповідних частинок перед словом те.

Мушля самітниці - mushlia.comОчевидно? Так.

Проте мій досвід каже, що якраз такі очевидності мають негарну тенденцію губитися з пам’яті та підсовувати свиню у самий непідходящий момент. Адже важкому ми приділяємо багато сил та уваги (на те воно і важке), а з простим часто покладаємося на "що тут запам’ятовувати, це ж очевидно".

Тож просто хочу нагадати, що і з простими речами треба триматися насторожі.

Тим паче, що і тут не без тонкощів. Зокрема:

а) Дієслово суру – універсальне у тому сенсі, що саме його приєднують до іменників, з яких хочуть зробити дієслова.

Проте у "вільному" стані ті ж самі іменними часто сполучаються зовсім з іншими дієсловами.

Так, ренраку-суру, проте ренраку о тору.

Денва-суру, проте крім денва о суру є ще й денва о какеру (причому більш часте, ніж з суру), а також денва о кіру, тощо.

б) Складені іменники можуть утворювати дієслова досить химерним чином – розбиваючись на частини.

Мушля самітниці - mushlia.comДля прикладу візьмемо слово шірьоку-кенсаперевірка гостроти зору.

Так от, "(Я) перевірив зір (у офтальмологічній клініці)" можна виразити наступним чином:

(ганка де) шірьоку-кенса о шімашьта – прямий додаток до суру

(ганка де) шірьоку-кенса-шімашьта – дієслово

(ганка де) шірьоку о кенса-шімашьта – перша половина слова стала прямим додатком до дієслова, утвореного з другої половини

(ганка де) шірьоку но кенса о шімашьта – друга половина слова стала прямим додатком до суру, перша – означенням до другої частини (якщо мої згадки про українську граматику мене не підводять)

І як тут не заплутатися?

Коротше кажучи, будьте уважні з простими речами. Трапляється, що вони такими тільки прикидаються.

では、またね!

Кві
29

Тук-тук, я знову до вас з ономатопеєю

Мушля самітниці - mushlia.comКолись я вже писала про таке явище, як ономатопея (воно ж звуконаслідування), і відмічала, що воно зустрічається у японській мові частіше, ніж у нашій.

Так, замість "постукав у двері", як написали б чи сказали ми, у японській мові буде "тук-тук постукав". Не "зорі блищать", а "зорі блим-блим блищать", не "будівля хитається від землетрусу", а "будівля…" е-е-е, тут я розгублююсь, бо адекватного звуконаслідування в українській мові підібрати не можу.

Щоправда, ономатопея використовується не у всіх стилях. У аніме її достатньо, бо там багато розмов, та ще й неформальних. А от у газетах (принаймні, серйозних) – не дуже, якщо не сказати, що взагалі нема.

Художня література, за яку я нарешті вирішила взятися, теж виявилася наповненою гітайго та гіонго, хоч це і письмовий жанр.

Тож зіткнувшись із цілим розсипом усяких цікавостей буквально на кожній сторінці, я вирішила трохи поділитися з вами.

 

かつかつ означає клацання, а також ледве-ледве (наприклад, зводити кінці з кінцями).

ころころ – про те, що котиться (ころころ転げる покотитися клубком), або про щось настільки кругле (в тому числі і про людину), що може так покотитися. Також – стрекотіння, сюрчання (ころころと鳴く).

くびくび – хотіти їсти чи пити. Схоже значення у ぺこぺこ, проте ぺこぺこ відноситься до живота (у аніме він часто підступно урчить у такому стані), а くびくび – до горла: коли зголодніла чи спрагла людина бачить їжу чи питво, рот у неї зволожується, і вона жадібно сковтує. Оце – くびくび.

ごうごう – гуркіт, гуркотіння.

つるつる – гладкий, слизький настільки, що аж блищить.

とうとう має досить багато значень, які залежать від написання. Із звуконаслідувальних можна відмітити шум, стук, грюкіт (барабанний бій, удар сокири по дереву, стук у двері, шум водоспаду), а також побулькування їжі, яка вариться (чи то від звуку лопання бульок, чи від постукування кришки каструлі).

Мушля самітниці - mushlia.comしくしく (泣く) – ридма ридати.

だんだん – поступово, потроху.

ぞっと – здригатися, тремтіти (від страху, радості, інших сильних почуттів).

ばさばさ і がさがさ – шелестіти, шарудіти (наприклад, про листя).

ぴょんぴょん跳ぶ – скакати, плигати, підскакувати.

たびたび – часто, неодноразово, раз за разом.

ちりんちりん (鳴る) – дзвеніти, дзень-дзелень.

せかせか – нервуватися, метушитися, бути невгомонним.

こりこり та ごりごり – …

 

Втім, на цьому я себе мужнім зусиллям волі зупиняю, щоб допис не вийшов занадто довгим. Проте обіцяю час від часу повертатися до цієї безсумнівно корисної теми.

До побачення! じゃ、またね!

Кві
11

Ханамі

У дописі про 8 Березня я говорила про погодні вибрики та проте, що у кожної людини є свої кліматичні уподобання.

Проте навряд чи хто сперечатиметься з тим, що пора цвітіння дерев – якщо не найгарніший, то принаймні один з найгарніших періодів року.

У Японії він настає у квітні, тобто триває просто зараз.

Точніше, він уже почався на півдні, але ще не докотився до півночі.

Японці, як великі любителі прекрасного, звісно, не могли обійти його увагою.

З давніх-давен вони відмічають закінчення зими, вибираючись на пікніки під квітучою сакурою. І називають це 花見 (ну хто б подумав!).

Кажуть, що колись ханамі було прекрасним артистичним дійством.

Проте сучасне милування сакурою більше нагадує звичайні пікніки з їжею та спиртним, на яких люди спілкуються з друзями та близькими. Крім того, поширені і "ханамі-корпоративи", коли співробітники фірми разом вибираються на природу.

Втім, якщо комусь хочеться тихо-мирно та у самотності помедитувати під рожевою вишнею, то можливостей у нього буде повно.

Бо хоча сам цвіт на деревах тримається недовго, але період, коли ДЕ-НЕБУДЬ таки є квітуча сакура, триває місяців зо 2-3 (завдяки великій протяжності Японії з півночі на південь).

За "хвилею цвітіння" слідкують і газети, і телебачення (а тепер і Інтернет).  Наприклад, її  можна подивитися тут.

Що цікаво, у ханамі є своєрідний "антипод". Це момідзі – коли восени у зворотному напрямку (з півночі на південь) рухається хвиля червоно-жовтого листя.

Думаю, теж прекрасна пора для туристичної поїздки в Японії, якщо ви її коли-небудь планували.

Та на сьогодні все. Гарної вам весни!

Бер
26

Моя сім’я та інші… люди

«There’s something to be said for relatives… it has to be said because it’s unprintable!» – A. Einstein.

Не знаю точно, чи пан Ейнштейн справді таке казав, чи то пан Аспрін сам усе вигадав та пустив у народ (він же у нас любитель створювати міфи, чи не так?).

Як би там не було, а сьогодні я спробую поговорити про родичів, не скотившись при цьому до сороміцьких висловів, непридатних до друку.

А точніше – про те, як називають різних членів родини у японській мові.

Зазвичай після такого вступу іде розповідь про своїх та чужих родичів. Ну, знаєте, ははお母さん, あにお兄さん, тощо (про це я згадувала у дописі про ввічливість).

Однак все це уже давно і добре описано у будь-якому підручнику – зазвичай з детальною табличкою та поясненнями.

Треба мені це переписувати сюди? Ні, не треба. Тож не буду.

Замість того давайте підійдемо до питання з іншого боку.

Наприклад, чули ви в аніме слово кьо:дай? Без сумніву. А давайте-но пошукаємо його у словниках.

Будь-який з них видасть вам 兄弟, яке означає або брата (братів), або братів та сестер (рідних), хоча за ієрогліфами – це старший та молодший брат.

Інші словники можуть містити ще 3 значення:

兄妹старші брати і сестри (частіше читається як кейші)

姉妹сестри (частіше – шімай)

弟妹молодші брати і сестри (частіше – теймай)

Як бачите, одним словом (цензурним, зауважте!) можна виразити цілий набір родинних зв’язків (щоправда, останні три значення скоріше книжкові та дещо застарілі).

Також, можливо, вам здибається і 兄弟姉妹, яке означає всіх-всіх-всіх дітей одних і тих же батьків (читається зазвичай як кьо:дайшімай, а у офіційних документах – як теймайшімай).

Інше цікаве слово – ітоко. Основні значення – 従兄弟 та 従姉妹двоюрідний брат (брати) та двоюрідна сестра (сестри). Також за допомогою нього (а точніше – ієрогліфа 従) позначають інші двоюрідні стосунки, наприклад, двоюрідний дядько, двоюрідний дідусь, бабуся, тощо.

А крім того, ітоко – це:

従兄двоюрідний брат, старший

従姉двоюрідна сестра, старша

従弟двоюрідний брат, молодший

従妹двоюрідна сестра, молодша

А також іще є 従兄妹, 従姉弟 та 従兄弟姉妹, які ви, сподіваюсь, можете розшифрувати самі.

Бачите, як гарно можна писати про родичів! І головне – коротко, буквально одним-двома словами!

Правда, це ми не взялися з’ясовувати, по чиїй вони лінії – по батьківській чи материнській (пишеться по-різному). І не дійшли до троюрідних братів-сестер, для яких теж є одне дуже гарне та містке слово, до якого можна додати купу уточнюючих слів.

Втім, у такі хащі я вас все-таки не поведу. Хто хоче – хай рушає туди сам зі словниками у якості провідників.

А хто не хоче, той хай разом зі мною задовольниться тим, що дізнався трохи більше про японських родичів та познайомився з цікавим феноменом у японській мові (для закріплення можна поцікавитися таким простим словом як аната – ну хто б подумав!).

Тож на сьогодні все. じゃ、またね!

Бер
8

Зі святом!

Перш за все, вітаю усіх читачок зі святом 8 Березня і бажаю їм усього, що прийнято бажати у цей день.

А тепер дозвольте мені побазікати трохи на вільну тему.

Не знаю, як у вашій місцевості, а у нас (штат Коннектикут, США) за всю зиму сніг випав усього один раз.

Щоправда, добрячий.

Проте розтанув через день.

Решту часу погода була явно не зимова: затяжна осінь плавно перейшла у ранню весну.

І це було великим розчаруванням.

Я розумію, що засипані снігом та вдарені 30-градусними морозами українці можуть не розділяти моїх почуттів.

Проте так трапилося, що останні 2 зими я провела у Каліфорнії, де замість снігу пропонується дуля з маком спостерігати, як у людських садках спіють апельсини.

Тож на переїзд у північніший кліматичний пояс я покладала певні сподівання.

А саме: ну скучила я за нормальною зміною пір року! Щоб була справжня золота осінь, сніжна та (не надто!) морозна зима, і щоб пробудження природи відслідковувалося не лише по календарю.

Сподівання, на жаль, не збулися.

Правда, у мене ще теплиться надія, що цьогорічна "холодна пора року" була нетиповою (як і надмірні морози в Україні), і що наступний рік порадує мене справжніми зимою, весною, літом та осінню.

Проте якщо подивитися з іншого боку: немає снігу – немає сльоти, мокрих черевиків та бризок від машин, що проїжджають мимо. Немає морозів і потеплінь – то немає ні ожеледиці, ні бурульок, що так і шукають нагоди звалитися на голову.

Тобто і у тому, що не подобається, завжди є світла сторона.

До чого я все це веду (ну ви ж не повірили, сподіваюсь, що я тут просто так ляси точу?)?

До того, що клімат (як життєвий, так і той, що за вікном) – то дуже важлива штука, яка впливає на наші самопочуття і настрій.

Тож бажаю вам, щоб у вашому житті перший вид клімату встановився (може, не без вашої участі) саме таким, як вам найбільше подобається: яскраво-сонячним чи притіненим, жарким чи прохолодним, мінливим чи стабільним, екстремальним чи повсякденно-звичайним.

І щоб у другому, природному кліматі завжди можна було знайти свої переваги, навіть коли він підкидує неприємні сюрпризи.

Інакше кажучи, бажаю, щоб у вас завжди була "хороша погода в домі", незалежно від того, що саме ви розумієте під "хорошою".

Ну і ще раз, наостанок: おめでとうございます!