Мушля самітниці - Part 15
Сер
8

Боріться за справедливість, а гаманці ховайте понадійніше

mushlia.com — Мушля самітниціПоняття честі та справедливості відрізняються залежно від місця та часу — це відомо всім. Зараз ми можемо тільки дивуватися, якими неймовірними вони були навіть у нашій країні, але багато років тому, наприклад. А що ж говорити про зовсім чужорідні звичаї та поняття?

Тож не дивно, що у аніме зустрічаються ситуації, які дивують мене саме з цієї точки зору. Звичайно, мої поняття чесності, добра і справедливості не є еталоном, і мої ж співвідчизники та сучасники не побачать у деяких з цих випадків нічого незвичного. Тим не менш, мені б хотілося висловитися.

От згадаймо: подорожують собі наші герої у своїх справах, і раптом трапляється у них неприємність – якийсь негідних цупить у них щось дуже цінне (чи то всі їх гроші, чи то магічний артефакт, за допомогою якого вони збираються перемогти головного негідника або врятувати світ (іноді і те, і інше одночасно)).

Герої женуться за грабіжником або ворюжкою, ловлять його або заганяють у кут, і вже готові забрати те, що їм належить…

mushlia.com — Мушля самітниціІ тут цей негідник раптом починає виставляти їм якість умови. Типу «Я вам поверну цю річ, якщо ви зробите ось це і це».

??????????

Ні, я дивуюся не тому, що безчесна людина, яка дозволяє собі красти, має нахабність після цього ще й займатися шантажем.

Що мене дивує, так це те, що ГЕРОЇ ПОГОДЖУЮТЬСЯ!!!

WTF*&@&^%^$&*()@##@!^%ck*&@&^%^$&*()@##()!^%ck??!???!!?!!!!

Нагадаю: у них вкрли ЇХ річ. Тобто чаша справедливості схилилася очевидно не в їхню сторону.

mushlia.com — Мушля самітниціТак от, як на мене, СПРАВЕДЛИВИМ у цьому випадку було б повернути собі своє, а вже потім розмови розмовляти і вирішувати, що робити з ворюгою (бо факт крадіжки не відміняєтсья навіть якщо той добровільно повернуть вкрадене).

При цьому я залишаю в стороні ситуації, коли негідника не вдається піймати або не виходить забрати своє без шкоди для нього, для самих героїв або для сторонніх осіб. Ні, в таких випадках вибору особливого немає і доводиться «робити лимонад з лимону», в тому числі і йти на поступки.

mushlia.com — Мушля самітниціАле ж іноді доходить до абсурду: герої спіймали дітлаха-ворюжку, що витягнув у них гаманець, тримають його за шкирку (буквально), і все, що їм залишається зробити, так це труснути його добряче, щоб гаманець випав, дати підсрачника, щоб мізки вправити, та йти у свої справах (які, нагадаю, часто мають людино- країно- або навіть світорятувальне значення, тож герої не мають такого розкошу як відволікатися на всяких малих поганців).

Таж ні! Вони з якогось дива починають вислуховувати умови цього нахабного шмаркача, який, бачте, ЗРОБИТЬ ЇМ МИЛІСТЬ, повернувши їм ЇХ ЖЕ РЕЧІ, якщо вони потанцюють під його дудку.

Тобто герої начебто погоджуются з тим, що якщо у тебе щось вкрали, то річ ця стала повноправно належати крадію, і щоб її отримати, тобі треба заплатити чи відпрацювати.

Але ж це позиція злодіїв і грабіжників! І мені ну зовсім не зрозуміло, як позитивні герої можуть таке світобачення — злочинне, прямо скажемо, світобачення — розділяти.

Тобто куди ж діваються їх поняття чесніть і справедливість, коли герої погоджуються, що крадій має право вважати вкрадене своїм і не віддавати навіть на пряму вимогу?

Як на мене, то вони, ті поняття, у цей час ідуть кудить погуляти. Під ручку з логікою, не інакше.

Втім, може, це у мене збиті моральні імперативи, це я чогось не розумію, і все тут добре і справедливо?

А ви як вважаєте?

Лип
22

Кампай, бандзай, та що спільного в них із весняним дощем

Мушля самітниці - mushlia.com«Кампай!» — могла б виголосити я на дні народження дочки, якби мої гості розуміли японську.

Однак вони її не знають, тож про 乾杯 я говоритиму з вами. Не про випивку, не про застілля чи традиції святкувать урочистих подій (хоча все це теж цікаві теми), а про вимову.

Конкретніше — про зміну звуків на стику слів.

Дійсно, кампай складається з КАН та ХАЙ, проте читається через м та п.

Втім, будь-хто, хто знайомився з числівниками та лічильними суфіксами, про це знає. Тож сьогдні я хочу торкнутися не самого явища взагалі, а деяких цікавих часткових випадків.

Отже, звернімо увагу на:

1. Підсилювальний префікс ма (), він же ШІН та макотоправда, істина, реальність.

Так от, він настільки потужний, що не тільки підсилює значення, але й

а) подвоює першу приголосну у другому компоненті: маккура (真っ暗, темно, хоч у око стріль), массугу (真っ直ぐ, строго прямо), маттаіра (真っ平ら, абсолютно плаский, рівний), маппадака (真っ裸, у чому мати народила), маннака (真ん中, «яблучко»), манмаруй (真ん丸い, круглий мов колобок);

Мушля самітниці - mushlia.comб) у слові червоний-пречервоний, а у ака,  «з”їдається», а наступне за ним к подвоюється (макка, 真っ赤). У слові темно-синій (або ж блідий мов смерть) перед ао вставляється літера с… і теж подвоюється! (массао, 真っ青).

2. Заміну кінцевого е на а:

Наприклад, човен, корабель — це фуне (), проте морське сполучення (а також пошта) — фунабін (船便), а морська хворобафунайой (船酔い).

Аме (, дощ), проте амацубу (雨粒, дощова крапля).

Муне (, груди), але мунаяке (胸焼け, печія), мунасавагі (胸騒ぎ, хвилювання, турбота, погане передчуття).

Саке , проте сакая (酒屋, магазин з продажу алкоголю).

Ме (, око), проте мабута (目蓋, повіки) і навіть ма но атарі (ні) (目の当たり).

Мушля самітниці - mushlia.comЗміни зазвичай нерегулярні, зустрічаються варіанті як з е, так і з а, хоча в деяких випадках кількість слів з а така велика, що в словниках таке читання вказується як одне з регулярних.

3. Вставку приголосного між голосними:

Славнозвісний «кавай» (可愛い, між ка та ай вставився звук в), який вже, здається, вийшов за межі анімешного світу.

Кавайсо:на (可哀想) — бідний, нещасний жалюгідний.

Тавай (мо) най (他愛も無い, дурний, ідіотський; нікчемний; простенький, нескладний), при цьому, зауважте, таай (他愛, альтруїзм).

Косаме (小雨, с між ко та аме) — дрібний дощ, харусаме (春雨) — весняний дощ. Як бачите, тут теж між голосними вставляється с, як і у випадку з массао. Можливо, це відголосок якогось правила, яке мені, як нелінгвісту, на жаль, невідоме.

 

Та на сьогодні все. じゃ、また。

Лип
3

Сліпа віра

Мушля самітниці - Сліпа віраВідразу попереджаю віруючих людей: у цьому дописі я говорю лише про анімешне 信じる. Жодна існуюча релігія зачеплена не буде.

Отже, візьмемося за мою "улюблену" "Еврику 7". Коротко нагадаю сюжет.

Головний герой, Рентон,  випадково опиняється на борту легендарного корабля Гекко-стейт (Місячне сяйво) під командуванням легендарного капітана Холланда. Проте замість очікуваного легендарного сяйва на нього чатували різноманітні розіграші, знущання і навіть побої.

Проте на Гекко живе зазноба Рентона Еврика, тож він усе мужньо витримує. Коли ж і з Еврикою виходять нелади, Рентон втікає з корабля.

Під час своїх блукань він зустрічає сімейну пару Чарльза та Рей Бінзів, які поступово стають йому наче новими батьками (що не дивно, бо від рідних у нього залишилися лише смутні та сумні спогади).

Та в якийсь момент з”ясовується, що Чарльз і Рей – найманці, які отримали завдання захопити Еврику та знищити Гекко-стейт.

Тож Рентон покидає і їх. Після недовгих блукань він вирішує повернутися за Еврикою на Гекко-стейт. Та виявляється, що саме у цей час Еврика надумала сама піти пошукати Рентона, а Бінзи планують напасти на корабель.

І Рентон опиняється перед вибором: Бінзи чи Гекко. Само собою, він вибирає Гекко. Але перед тим, як обсудити цей вибір, давайте ще раз поглянемо на обох учасників.

Гекко:

  • Команда організована колишніми військовими, які
  • Дезертирували і
  • Вкрали військовий корабель.
  • Займаються найманою роботою. З відомих завдань: перевезення донорських органів для чорного ринку, затримка терориста для військових.
  • Вважаються крутими, бо випускають опозиційний журнал та уміють класно серфити по траппару (чи як його там).

А одного разу, щоб зрізати кут (бо на обхідний шлях у них не вистачало палива), вони пролетіли буквально крізь базу військових.

Армійцям, що не дивно, маневр цей не сподобався, в результаті чого нашим героям довелося певну кількість солдатів убити.

А палива на Гекко не вистачало, бо команді завжди бракує грошей. А грошей їм бракує у тому числі тому, що

а) вони відкидають певні види заробітку: наприклад, виграти у змаганні по ріф-бордингу (а така нагода у них була);

б) Холланд воліє купувати своїй подрузі дорогі прикраси, а те, що це приведе до смерті якихось там вояк… Та кого з легендарних героїв таке цікавить, ну скажіть мені?

Милі, милі люди, чи не правда?

З іншого боку, Бінзи:

  • Колишні військові, які
  • Легально залишили службу,
  • Нічого не кравши.
  • Займаються найманою роботою. З відомих завдань: піймати Еврику та знищити Гекко.

Ні, я не хочу сказати, що Бінзи прямо-таки святі (а “за кадром” вони, може, взагалі п”ють кров невинних немовлят).

Але якщо порівняти те, що ми бачимо на екрані (до загибелі Бінзів, щоб було чесно) – що вийде?

А вийде досить негарна картинка – що Рентона (а отже, і нас) примушують вибрати сторону людей, які нічого пристойного на наших очах не зробили і невідомо, чи зроблять (а серіал у цьому плані розкачується ду-у-у-же довго), зате навпаки – скільки завгодно.

Втім, Рентона можна пробачити – врешті решт, він не просто малий та дурний хлопчак, а закоханий до нестями малий та дурний хлопчак. Тому у нього немає іншого вибору, як встати на ту сторону, де Еврика. Нічого не вдієш.

Але ж ЦЕ можуть побачити дорослі! (припускаючи, що людей, які дивляться аніме загалом та “Еврику 7” зокрема, можна вважати дорослими).

І от у… ну, скажімо, у цих НЕ-дітей-або-підлітків виникає закономірне питання: якщо персонаж проголошується героїчно-легендарним борцем з несправедливістю, то чому ж добрих півсеріалу (а "Еврика", нагадаю, має аж 50 серій) він або страждає фігнею, або займається досить-таки брудними справами (в тому числі наймається до режиму, боротьу з яким начебто очолює)?

Чому нас примушують сліпо вірити, що перед нами хороша людина, показуючи при цьому ледаря, дезертира, безсовісного найманця, bully, людину, яка допустить смерть людей зарди своєї примхи?

Або ж, підходячи з іншого боку: чому нас намагаються підвести до думки, що хороша людина залишається хорошою і достойною поваги та довіри, навіть якщо чинить не добро, а зовсім навпаки? А може й до того, що скільки б і якої гидоти позитивний персонаж не вчинив, а все одно він – ХОРОШИЙ, бо автори його таким оголосили.

З цієї точки зору Бінзи виглядають якщо не кращими, то принаймні чеснішими. Бо, займаючись фактично тим самим, що і Холланд, вони не корчать із себе велике, благородне, героїчне цабе, як це робить він.

Зауважте: я не вимагаю, щоб позитивні герої не мали вад і проводили весь екранний час за праведними ділами. Так, я готова простити Холланду знущання над Рентоном без будь-яких питать – бо аж занадто той на них напрошується.

Але все ж хотілося б, щоб автори аніме не вимагали від глядачів сліпої віри і не примушували нас вважати хорошими персонажів, які нічого путнього на екрані не роблять.

Тобто давайте так: або ви оголошуєте героя позитивним, і показуєте нам його хороші діла, або ж показуєте його хороші діла, і ми самі бачимо, що він позитивний.

У будь-якому випадку: дайте нам реальні ВЧИНКИ героя, що відповідають його характеру, а роздуту репутацію та сліпу віру залиште-но деінде.

Будь ласка.

Чер
17

Просвітлення з мордобоєм

«It is a truth universally acknowledged», як писала класик не нашої літератури Джейн Остін, що добро має бути з кулаками. І що позитивний герой у кінці історії має зійтися один-на-один з головним негідником та нам’яти йому боки.

Про це я вже згадувала у дописі про єдиного героя.

Сьогодні ж хочу розглянути ще одну вельми поширену у аніме та манзі ситуацію, коли кулаками вирішують те, що мали б вирішувати іншою частиною тіла (для людей з багатою уявою уточнюю – головою).

Для прикладу візьмемо другорядну героїню Рапіру з «Тих, що полюють на ельфів» (エルフを狩るモノたち).

Для тих, хто аніме не бачив або не пам’ятає, коротко обрисую ситуацію.

Рапіра – видатний, але безжалісний боєць. Її сенсей намагався вкласти їй в голову, що перемога не головне, і що навіть до поверженого супротивника варто б проявляти повагу.

Проте якось йому це не дуже вдалося. І от перед самою своєю смертю, в останній спробі чогось її навчити, він наклав на неї прокляття: на її тілі з’явився лічильник, який зникне лише коли вона переможе 1000 супротивників.

Як і варто було очікувати, у своєму останньому поєдинку вона зіткнулася з головним героєм серіалу, програла йому, і тут її осяяло (і прокляття пройшло заодно. Хеппі енд, пробачте за спойлери).

От саме так: роками, мабуть, з самого малечку, її виховували-виховували, вчили-вчили how to tell right from wrong та іншим правильним речам…

І нічого з того не вийшло.

Бо мізки у неї встали на місце тільки тоді, коли їй (умовно) начистили пику.

Ні, я не заперечую, що у воїна можуть траплятися просвітлення під час деяких боїв.

І що іноді людину треба фізично зупинити, щоб вона могла спокійно подумати (бо анімешні герої часто бувають упертюхами, які все лізуть та лізуть уперед, попри всі останні китайські попередження, які їм були висловлені чистісінькою японською мовою).

Зло, як завжди, у тому, що ситуація перетворилася у штамп, який кочує із серіалу в серіал.

І от так подивишся одне аніме, друге, третє… і вираз "вбити в голову" починає набувати нового значення: начебто це єдиний спосіб щось до людини донести.

Наприклад, вчи дитину чи не вчи, виховуй чи не виховуй, а результату не буде без фізичного підкріплення.

Адже один добрячий мордобій, як нам показують, переважує всі слова і настанови. Хочеш когось просвітити – дай у щелепу, та й усі діла.

Або попроси когось дати тобі добрячого ляпаса – і лише тоді відкриється тобі істина, яку до тебе не раз намагалися донести словами, але чогось вона в голові твоїй ну зовсім не трималася.

Висновок особисто у мене такий: важко заперечувати, що добре слово та пістолет більш переконливі, ніж добре слово.

Проте хотілося б, щоб те слово хоча б було присутнє, а не замінялося повністю маханням пістолетом.

Бо якось вже занадто явно і настирно пропихується в аніме (і не тільки) думка, що істина живе на кістяшках кулаків, лезах катан та голівках куль.

Але хіба так має бути?

Чер
3

Кахи-кахи

Кахи-кахи — mushlia.comЯкби я була забобонною, то повірила б, що минулим дописом про частини мови сама собі накликала біду, адже приводила там приклади про рани та медичні перевірки.

Іншими словами, я захворіла, і добряче.

На жаль, відтоді, як дочка пішла у дитсадок, це стало звичним ділом. Хворіє вона, потім по черзі хворіємо ми, дорослі, і доки останні долікуються, перші вже встигнуть підхопити наступну болячку.

Коротше кажучи, кругообіг хвороб у одній конкретно взятій сім’ї.

Тож користуючись моментом, коли пік моєї хворі вже пройшов, а нова напасть ще не причепилася, сьогодні напишу про японські болячки, ліки, госпіталі, тощо. З лінгвістичної точки зору, звісно.

Отже, хвороба, болячка — це 病気 (не кажіть, що не чули такого). Хвору людину називають 病人, а коли вона потрапляє у лікарню (病院), то 患者 (пацієнтом).

Лягати в лікарню та виписуватися з неї переводиться як 入院 та 退院 відповідно. Зауважте, що ієрогліф у цих словах означає «установа» взагалі (і парламент зокрема), і використовується, наприклад, у 美容院 (салон краси, жіноча перукарня). Проте разом з ієрогліфами «входити, вступати» та «виходити» він має конкретні значення, пов’язані тільки з лікарнею.

Відділення лікарні, а також розділи медицини позначаються суфіксом — , наприклад, 眼科, 歯科.

Оглядають пацієнтів (診る) лікарі (医者, або шанобливо — お医者さん), як правило у клініках (医院).

Кахи-кахи — mushlia.comХворобу визначають за симптомами — 症候 або 症状.

Найпростіші випадки — коли щось болить: 頭/のど/歯/腰が痛い.

Проте якщо судити з аніме, то найпоширеніша болячка у японців — це 風邪 (застуда), причому підхоплюють вони її у будь-яку погоду і у будь-який сезон. У них різко 熱が出る (підскакує температура), причому така, що вони буквально валяться з ніг і мають лежати в ліжку з мокрим рушником на голові.

Іноді це супроводжується чханням (くしゃみ), а от кашель (), по-моєму, буває у анімешних героїв тільки коли вони поранені, і викашлюють кров.

Ліки японською — або 医薬. Після їх прийому хвороба, можливо, пройде (病気が治る) і пацієнт видужає.

Сподіваюсь, саме це на мене і чекає у найближчому майбутньому.

Зверніть також увагу на радикал («ямідаре») — хвороба. Саме з ним утворена більшість ієрогліфів, пов’язаних із хворінням та лікуванням.

Крім того, він є у таких канджі як втома () та звичка (). Мабуть, японці вважають їх свого роду хворобами.

Та на сьогодні все. Бажаю вам не хворіти і завжди бути 丈夫 та 元気.

じゃ、またね!