Навздогін "Японській лічбі" та "Японії в 10 числах", та на основі "Двох рис".
Японські числівники мають не лише по два (ОН та КУН) читання, а й по два написання: повсякденне та те, що використовується у офіційних документах. ОНне читання у таких пар однакове, а КУНного у "офіційних" або нема, або воно має інше значення.
На випадок, якщо вам доведеться читати щось серйозне, ось підказка:
| 一 |
二 |
三 |
四 |
五 |
六 |
七 |
八 |
九 |
十 |
| 壱 |
弐 |
参 |
肆 |
伍 |
陸 |
漆 |
捌 |
玖 |
拾 |
Та ще цікавіше, що деякі з чисел є спрощеною формою застарілих на сьогодні знаків.
Наприклад, 一 раніше записувалось як 弌. У той же час "один" у документах має вигляд 壱, яке походить від ієрогліфу 壹.
У двійки теж чотири "обличчя": 二 (від 弍) та 弐 (від 貳).
Трійка трохи відстає – вона всього лиш трилика: 三 та 参 (від 參).
Решта чисел, на щастя, обмежується звичайним та офіційним написаннями, спасибі їм за те.
І вам спасибі, що прочитали цей допис. Сподіваюсь, він буде вам корисним.
Та на сьогодні пора прощатися, бувайте. またね。
Звуки японської мови не настільки відрізняються від українських, як, наприклад, англійські чи французькі. Проте з незвички розрізнити схожі слова буває складно. Наприклад:
1. うるさい. Аніме, де нема цього слова, можна перерахувати на пальцях. Вам точно доводилось чути, як хтось реве “Урусееее!” або недбало кидає “Урусай наа…”, ковиряючи пальцем у вусі.
Саме слово означає “голосний, шумний; набридливий, приставучий”. Наприклад, うるさい街 – “шумна вулиця” або うるさいやつ – “набридливий тип”.
Однак у аніме його найчастіше чути окремо, і тоді воно перекладається як “Та замовкни вже! Відчепися нарешті! Ну ти мене і дістав!”
2. 許す. Має кілька значень: дозволяти, допускати; прощати, пробачати; звільняти від чогось. Тож переклад визначається контекстом.
Найчастіше, мабуть, 許す зустрічається у наступних випадках:
- 許してください або 許してくれ – пробачте, будь ласка (ввічливо і неформально). Однак може означати і “дозвольте, не перешкоджайте, не втручайтеся”. Варіант 許して欲しい також зустірчається.
- 絶対に許さない. У “Граматичному коментарі” я розповідала про форми дієслів. Так от, 許さない – заперечення. Тобто: “Нізащо не пробачу”, або ж “Ні в якому разі не дозволю (цьому трапитися)”.
- (絶対に)許せない. Міняємо одну літеру, і значення уже інше: 許せる (могти пробачити, дозволити) + заперечення = не можу пробачити, дозволити. Конкретний же переклад залежить від ситуації: “Я ніколи не зможу (йому) пробачити”, або ж “Не дозволю. Нізащо не допущу цього!” А ще – “Обурливо! Нестерпно! Недопустимо!”.
Ну як, трохи розібралися з うるさい та 許す? アニメを見るとき、練習してみてください。
А на сьогодні все. У наступному випуску ми поговоримо про частинку まで. Що таке частинка в японській мові? Читайте блог та дізнавайтеся.
またね。
Збираючи мозкошкряби, я помітила, що деякі з них мають одну спільну рису: вони – про щось одне.
Тож я вирішила зібрати їх разом у одному дописі, тобто створити для них збірку посилань.
Один з цих мозкошкрябів уже готовий, решта – анонси. Тож щоб не пропустити жодного, підписуйтесь на оновлення.
А тепер мозкошкрябчики:
- The One (Обраний).
- Один герой (не плутати з пунктом 1!).
- Один-єдиний ворог.
- Один ворог – 9 життів.
- Один погляд – і ти пропав.
- Одна любов на все життя.
- Одна улюблена зброя.
- Один одяг на всі часи.
- Одна незамінна форма.
- Одна незмінна зачіска.
І як бонус (хоча це і не мозкошкряб) – “Одного аніме достатньо“.
Мозкошкряби не обов’язково з’являтимуться у тому ж порядку, як тут наведені. Можливо, про якогось я передумаю писати (навряд), або придумаю додаткового (цілком імовірно).
І, звичайно, якщо ви знаєте одинокого мозкошкряба, про якого я забуду згадати, неодміннно напишіть про нього у коментарях.
А на сьогодні все. また会いましょうね。
У дописі "Неколюбам у подарунок" ми познайомилися з кількома котиками-героями аніме.
Нещодавно я зустріла ще одного, і просто не можу з вами не поділитися. Знайомтеся,
Нянко-сенсей
Ой, пробачте, пане Нянко, що зайшли до вас з цього боку! Але, повірте, під таким кутом зору ви теж дуже милі!
Отже, Нянко-сенсей – загадковий дух. Його справжнє їм’я – Мадара, і виглядає він як велетенський білий звір (який, здається, не має з котячим родом нічого спільного). Проте у аніме Natsume Yuujinchou (夏目友人帳) він більшість часу проводить у вигляді манекі-неко (тобто кота, що приносить щастя), за що і отримує своє прізвисько.
То який же він, пан Нянко?
Хитрючий. Це у нього на мордочці написано, тут і думати нічого. Проте обдурити головного героя йому не вдалося – на наше щастя, бо через це ми аж у двох сезонах спостерігатимемо, як він чисто по-котячи леститься, хитрує та не пропускає нагоди вхопити щось смачненьке.
Тож обов’язково подивіться на нього у аніме – не пошкодуєте!
じゃ、また。
Відомо, що японці надзвичайно ввічливі. Як же не проявити себе грубіяном у розмові з ними?
А секрет такий: прямо попереджайте, що будете неввічливі!
Приклади? Ось дивіться:
Хочете звернутись до когось із запитанням чи проханням? Кажіть навпростець: 「失礼ですが、」 і вас вислухають.
Вам треба йти? Скажіть присутнім 「では、失礼します」, і ви вільні.
Заходите у чийсь будинок або кімнату? З порогу заявляйте: 「お邪魔します」, і можете почуватися як удома.
Отримуєте подарунок? Промовте 「遠慮なくいただきます」, і приймайте його без жодних докорів сумління.
Правда ж, легко? Але…
Я б з радістю помріяла ще про легкість японської ввічливості, та треба вертатися до реальності. А вона така, що правило діє лише для деяких виразів. Звісно, на сьогодні вони вже втратили своє пряме значення (порівняйте з 「失礼なことを言うな」 або 「邪魔させない！」) і означають "Вибачте (що турбую)", "До побачення" і т.п. А 遠慮なく можна використовувати лише після того, як скажете щось на кшталт: "Ну що ви, не треба було вдаватися у такі клопоти (купувати подарунок)", а ваш співбесідник запевнить, що все чудово, жодних проблем.
Тому більш глобальний секрет японської ввічливості трохи інший. У чому він полягає, читайте у наступних випусках. Не пропустіть!
А поки що, на все добре!
Loading ...
