Мушля самітниці - Part 13
Січ
9

Завершення дописів про пасив

У грудневих статтях я розповіла про пасивний стан дієслів у японській мові, розсортувавши його по видах.

Сьогодні ж хочу остаточно закрити «пасивну» тему, відмітивши деякі деталі.

1. Частинки

Як вже говорилося у першому дописі, завжди треба бути уважними до частинок.

Зокрема, не плутатися у は/が, та у реченнях з прямим пасивом та пасивом володіння.

Крім того:

а) Коли мова йде про природні катаклізми (я ж недарма з самого початку навела приклад про ураган), то вони можуть виступати і виконавцями дії, і її причиною.

台風に壊された

台風で壊された

Обидва варіанта можливі, з легкою різницею у значенні: перше — був поламаний ураганом, друге — поламався через ураган (в результаті урагану).

б) Коли мова йде про неживі предмети, то で може привносити значення засіб, інструмент чи спосіб дії.

家が塀に囲まれているДіб обнесено огорожею. Це опис стану, у якому находиться дім (огороджений), огорожа виступає виконавцем дії.

家が塀で囲まれているДім обнесено огорожею. Однак у цьому випадку є легка конотація Хтось (наприклад, власник) огородив дім за допомогою огорожі. Тобто виконавець дії не названий, а огорожа виступає засобом, інструментом.

Інакше кажучи, якщо ви хочете підкреслити, що щось зроблене з наміром, а не просто описати існуючий стан, використовуйте частинку で.

в) та мають багато значень, які не втрачаються і у реченнях з пасивом.

彼は代表に選ばれた — може означати і Його обрали делегатом/представником (тобто Він став делегатом) і Представник (чогось-то там) вибрав його (в якості свого помічника, наприклад).

この作品はA工場に/で作られた

Варіант з означає Цей продукт був виготовлений майстернею А (виконавець дії)

Варіант з значить Цей продукт був виготовлений (фірмою-виробником) у майстерні А (місце дії).

2. Пасивна форма деяких дієслів з часом стала використовуватися як активна

Наприклад, слово 生まれる (народжуватися, з’являтися) утворилося як пасив від 生む. Бо всі ми справді не народилися самі по собі, а були народжені.

Проте в сучасній мові це слово сприймається як звичайне, окреме значення — народитися (тобто я активно виконав таку дію — народився). І якщо використати його як пасив (私は母に生まれた), то прозвучить це… ну, дивно.

З інших прикладів — вже не раз згадувані стихійні лиха. Хに見舞われる — практично сталий вираз, а не пасив.

Крім того, можливо, вам зустрічалося 恵まれる (бути ощасливленим, мати добру нагоду, тощо). 幸せな人生に恵まれたМені поталанило жити щасливо.

3. Пасивна форма дієслів має і інші функції

по значенню ніяк з пасивним станом не пов’язані:

  • можливість/неможливість (刺身が食べられません)
  • ввічливий опис дій третьої особи (彼は本を書かれました) (про це я згадувала у дописі про ввічливість)

От тепер нарешті з пасивом усе. До наступних дописів!

Гру
31

Новорічний лексикон

新年、明け

Стоп, стоп, стоп! Не можу я цього вам сказати, хоч Новий рік таки наближається, і вже майже у нас на носі.

Чому?

Та тому, що це вітання висловлюють після того, як новий рік настав, а не раніше.

Я неодноразово порушувала цю традицію, вітаючи вас у останньому, передноворічному дописі. Але сьогодні я хотіла б не просто поздоровити вас, але і зробити вам подарунок: низку слів, які стосуються Нового року та навколоноворічних подій.

Тож із японським вітанням давайте поступимо строго за правилами, а замість того я скористаюся нашенською традицією, яка жодних перепон щодо передчасних поздоровлень не ставить.

З НОВИМ РОКОМ!

Мої найкращі побажання вам і вашим сім’ям! Щастя вам, здоров’я та здійснення всіх мрій!

 

Новорічні прикраси на ялинці. Angry Bird та Hello KittyЩо ж стосується обіцяних слів, то давайте розділимо їх умовно на перед-новорічні та після-новорічні.

Перед-новорічні

Отже, старий рік (旧年), він же фурутоші або кю:нен закінчується, і ми його проводжаємо (年/旧年を送る).

Це час, коли дарують подарунки та розсилають новорічні листівки 年賀状 (ненгаджьо:). Втім, останнє треба зробити завчасно, щоб вони встигли дійти до адресатів.

Якщо ви знаєте, що в цьому році з кимось уже не побачитесь, то можете попрощатися так: いいお年を — тобто побажати хорошого нового року.

Останній день року, в тому числі і ніч на Новий рік називають 大晦日 (оомісока). Її можна відсвяткувати, влаштувавши 忘年会 (бо:ненкай) — вечірку по проводжанню старого року, мета якої — залишити позаду всі минулорічні прикрості.

Після-новорічні

新年 — новий рік, і коли він починається (年が明ける), його зустрічають (年/新年を迎える).

Саме тут і доречне вітання 新年、明けましておめでとうございます!, тепер йому саме час.

Новий рік ще називають (お)正月 (о-шьо:гацу або шьо:гачі), і його відмічають (お正月を祝う). Також 正月 — це синонім слова січень.

元日 (ганджіцу) — перший день нового року, 1-е січня. Його слід відрізняти від ранку, світанку цього ж дня, бо для нього є спеціальні позначення: 元旦 (гантан), 元朝 (ганчьо:), 歳朝 (сайчьо:), 大旦 (ооашьта), та інші.

Усякі святкові події, пов’язані з Новим роком, проходять у перші три дні січня. Цей період називають (正月)三が日 (шьо:гацу санганічі).

Зокрема, саме тоді більшість японців вперше у новому році йдуть у храм, тобто здійснюють 初詣 (хацумо:де, на відміну від お参り (омаірі) або 参詣 (санкей)).

 

Цим набір новорічних слів, звісно, не обмежується. Проте я не хочу зловживати вашою увагою у святкові дні, які набагато приємніше проводити за відпочинком, а не за навчанням.

Тож на сьогодні все. Приємних вам свят!

Гру
24

Продовження про пасив

Давайте продовжимо розмову про пасивний стан у японській мові, і розберемо ще два його підвиди.

Пасив потерпілого

Як випливає з назви, цей пасив означає, що отримувач дії потерпає від дій виконавця.

Що характерно для цього пасиву і чим він відрізняється від інших видів?

1. Дія, виражена пасивом, не направлена безпосередньо на реципієнта. Візьмемо класичний приклад про дощ:

(私は)雨に降られた

Дощ іде — це дія, яка не має направленості. Ну просто ніяковісінької. Просто відбувається таке собі природнє явище та й усе.

Однак при цьому реципієнт (Я) якось від цієї дії страждає: чи то намок, чи то на пляж не міг пити, чи ще щось подібне трапилось.

Візьмемо інший приклад, на цей раз — з діячем-людиною.

(私は)隣の人にタバコを吸われた

Тут дія (куріння) теж не направлена безпосередньо на реципієнта (мене). Може, курець узагалі спиною до мене стоїть і поняття не має, що його куріння заважає. Але я від того страждаю (бо мені неприємний запах, або я від диму кашляти починаю, або боюся, що мій одяг просякне запахом цигарок, тощо).

Наслідки можуть як вказуватися, так і не вказуватися, якщо зрозумілі з контексту.

(彼女は)子供に病気されて、仕事を欠席した

2. Конотація у цього пасиву завжди негативна. Перші три види пасиву, про які йшлося у минулому випуску (прямий, адресату та володіння) можуть використовуватися і так, і сяк, і для хороших подій, і для поганих. А цей — тільки щодо чогось негативного, від чого людина потерпає.

Саме тому його цікаво порівняти із такою формою направленої дії, як –てもらう. Давайте подивимося:

(私は)友達に来てもらった

(私は)友達に来られた

Як бачите, структура речення однакова:

Реципієнт + … виконавець + … дієслово (в пасиві чи формі –てもらう)

І значення, грубо кажучи, те ж саме: до мене прийшов друг.

Однак «присмак» у них прямо протилежний. Докладніше про це можна прочитати тут:

http://www014.upp.so-net.ne.jp/nbunka/8gatu.htm

Для тих, хто японською поки що не читає, прокоментую сама.

Як я неодноразово згадувала о дописах про ввічливість, もらう, いただく, くれる та інші слова направленості вказують виключно на сприятливість, позитивність дії і тісно пов’язані з вдячністю.

При цьому між もらう/いただく та くれる/くださる є певна різниця. Перше означає, що Я просив про виконану дію, а друге — що вона була виконана за чиєюсь доброю ініціативою.

Це легко зрозуміти, адже もらう/いただく буквально означає отримувати. Тобто 私は来てもらった — це "Я отримав те, що просив: щоб до мене прийшли".

А 友達が来てくれたдруг зволив прийти.

У обох випадках мене порадували — це обов’язкова умова. Тому нерідко ці форми використовуються у реченнях типу 来てもらってうれしい, 来てくれてありがとう.

Пасивна форма, з іншого боку, означає, що прихід друга завдав мені якихось неприємностей.

夜中に酔っ払った友達に来られて困った。 — Посеред ночі до мене припхався п’яний друг (чорти б його узяли!)

Просто 友達が来た означає, що у даній розмові ви описуєте подію нейтрально, без емоційного забарвлення (хоча насправді можете бути як раді, так і розстроєні приходом друга).

Спонукальний пасив

Це досить своєрідний вид пасиву, тому що в ньому реципієнт одночасно є і виконавцем. Правда, не однієї, а двох різних дій.

子供のとき、私は親にたくさんの本を読まされたВ дитинстві батьки примушували мене читати багато книжок

Тут Я і приймає дію (його примушували), і виконує (бо читати-то довелося йому самому!)

Граматично він є поєднанням спонукального стану (з суфіксами せる/させる) та пасиву (れる/られる). Разом отримуємо される чи せられる (для дієслів першої групи) та させられる (для дієслів другої групи). させられる та 来させられる для слів-винятків.

Цей вид пасиву часто використовується для «пожалітися» на те, що щось примусили робити. Однак не обов’язково: наведений вище приклад можна інтерпретувати і як «Примушували багато читати, і я зовсім зіпсував собі зір», і як «Примушували читати, і тому я став людиною з широким світоглядом».

Це пов’язане з тим, що і сам спонукальний стан може означати і примус, і дозвіл, і підштовхування до дії, і надання можливості, тобто мати як позитивні, так і негативні конотації.

 

Та на сьогодні все. До наступних дописів! またね!

P.S. Ну, і якщо ви католик, то з Різдвом вас!

Гру
16

На нас налетів ураган

Так, та сама Сенді, що вдарила по Нью-Йорку, зачепила і нас, на щастя, тільки краєчком. А її «послідовник» сипонув нам снігу (ми з дочкою навіть сніговика зліпили), який розтанув через день.

Втім, я сьогодні не про погоду, а про те, як про неї говорити. Зокрема, про вираз 台風に見舞われる, тобто — про пасив.

Утворюється він за допомогою суфіксів れる (いわれる) та られる (見られる), плюс слова-винятки 来られる та させる. Приймач дії оформляється частинками або , а виконавець дії – частинкою чи によって (або навіть から, коли це не жива річ).

Просто? Так, і це дуже добре.

Бо у японській мові пасив використовується більше, ніж у нас, і має досить багато підвидів. Деякі з них легко зрозумілі — і за смислом, бо схожі на наш пасив, і за граматичним оформленням.

Але є і особливі японські пасиви, до яких треба звикнути, аби їх розуміти і використовувати.

Сьогодні я перерахую (тільки з коротким описом і прикладами) відносно прості види  + назву один нехарактерний для нашої мови пасив.

А більш цікаві розберу з поясненням та порівнянням з деякими іншими граматичними конструкціями у наступному випуску (у одному дописі вийшло б довгувато). Там же (якщо поміститься) будуть і деякі зауваження щодо пасиву загалом.

Отже, почнемо з простого:

  1. Прямий пасив — дія, виражена дієсловом у пасиві, направлена безпосередньо на приймача дії:
    (私は) 通りかかった人に助けられた。 – (Я) був врятований перехожим
    子供は父に叱られた。 – Дитина була полаяна татом
  2. Пасив володіння (або приналежності) — дія направлена на частину тіла або на річ, що належить приймачу дії. Ці об’єкти оформляються частинкою :
    (私は) 誰かに足を踏まれた。 – Хтось наступив мені на ногу (букв. Я маю наступлену кимось ногу
    (私は) 編集者に本を褒められた。 – Моя книга була похвалена редактором
    泥棒に財布を盗まれた。 – Мій гаманець був украдений крадієм
    (Тут треба бути уважним з частинками: Ваташі ва аші о фумарета, а не Ваташі но аші о фумарета. Можна сказати Ваташі но аші га фумарета або Ваташі ва аші га фумарета, але це вже не пасив володіння, а речення з прямим пасивом)
  3. Пасив-адресат дії — приймач отримує щось (предмет чи інформацію) від виконавця дії. З цим пасивом використовуються такі слова як 教える, 渡す, 送る, 与える, 任せる, 頼む, 紹介する, тощо.
    妹は母にいいプレゼントを贈られた。 – Моїй молодшій сестрі мама подарувала гарний подарунок
    上司に仕事を任せられた。 – Моїм начальником мені була доручена робота
  4. Безособовий пасив — виконавець дії не не вказується. При цьому він може бути або занадто абстрактним, але начебто й не передбачатися взагалі (іноді цей пасив використовують спеціально для того, щоб не називати виконавця, хоча він відомий).
    この番組はよく見られている。 – Цю передачу часто дивляться
    試験は行われる。 – Іспит проводиться…
    …と信じられている。 – (Всі) вірять, що…

Крім того, є ще й такі види: пасив самовільно виникаючих дій, пасив потерпілого та спонукальний пасив.

Пасив самовільно виникаючих дій (емоцій). Наприклад,
(私に (は)) そう考えられる。
(私に (は)) 母国がよく思い出される。

Тобто, якщо буквально, мною думається так, мною часто згадується батьківщина. Ближче до літературності можна сказати: мені згадується, подумалось мені, тощо.

Інші слова, які використовуються у цьому пасиві: 思う, 偲ぶ, 感じる, 驚く, 案じる, 泣 та деякі інші. Тобто йдеться про почуття та стани, які виникають у людини начебто самовільно.

Зверніть увагу, що це єдиний вид пасиву, де Я (або хтось наближений до Я) може бути позначений виконавцем дії (тобто з частинкою або には). У решті випадків зазвичай використовується або прямий стан (私は友達を呼んだ – Я покликав товариша), або безособовий пасив, у якому виконавець дії не називається («Ми (наша компанія) хочемо, щоб… » — «… が望まれる»).

Тобто 私は友達に呼ばれた (Я був покликаний товаришем) звучить нормально, а 友達は私に呼ばれた (Товариш був покликаний мною) — не дуже.

 

На цьому сьогодні все. До наступних випусків!

Лис
30

За дурною головою…

Я не хочу нікого звинувачувати у дурості, але іноді висновки щодо розумових здібностей медійних героїв напрошуються самі по собі.

Наприклад, у ситуаціях, які буквально описуються початою у заголовку приказкою, коли за дурною головою у героїв страждають і ноги.

Так, переглядала я недавно фільм про двох закоханих дівчат (ну от попалося мені юрі, хоча зазвичай я його не дивлюся. Втім, жанр у даному випадку неважливий).

Трапилось так, що вони любилися собі, любилися, а потім одна з них (для зручності назвемо її героїнею А) сказала, що їй, бачте, треба деякий час побути одній і подумати над життям.

Ну, що ж, треба, то треба. Що ж друга (героїня Б) може зробити? Тільки погодитися та пробувати влаштовувати своє життя сама-одна.

І от через деякий час (через місяць чи щось таке) лунає дзвінок на мобільний від героїні А. Героїня Б зайнята і трубки взяти не може, а коли звільняється, бачить смс-ку з текстом «Давай зустрінемось».

Чудово!

І що ж відбувається далі?

А далі ми бачимо таку картину: героїня А чекає, а героїня Б з усіх ніг мчиться до неї.

І ще через хвилину: А чекає, Б біжить.

І ще…

Та от, нарешті, героїня А, не дочекавшись, уже збирається йти геть… Але в останній момент…

СТОП, стоп, стоп!

А чого це вона збирається іти, якщо вони домовились зустрітися? Втім, давайте згадаємо, чи домовилися.

Виявляється, що ні! Не домовилися, бо замість того, щоб відповісти на дзвінок чи смс-повідомлення, героїня Б «мовчки» кинулася бігти до місця зустрічі.

Ну хіба це не дурість???

Ні, я можу зрозуміти, що після місяця «перерви на роздуми» їх чекає серйозна розмова, яку варто вести віч-на-віч, а не по телефону. Тож дзвонити дійсно було не обов’язково.

Але що заважало надіслати у смс хоча б одне слово (ОК, ун, хай, вакатта, тощо), щоб героїня А знала, що її повідомлення отримане, прочитане і героїню Б треба чекати, бо вона обов’язково прийде (а час там, очевидно, не піджимав)?

Та ніщо не заважало, крім дурості, яку приписали героїні сценаристи для підсилення драматичного ефекту. Тьху та й годі!

Тобто якби героїня Б не добігла вчасно (припустімо таке на хвилинку), то героїня А вважала б, що на її пропозицію зустрітися НІЯК не відреагували, а, значить, бачити її не хочуть.

А героїня Б, побачивши, що її не дочекалися, вирішила б, що не так уже і хотіли з нею зустрітися.

Тобто «пройшла любов, зав’яли помідори, кросівки жмуть і холодно надворі»? І все через одне слово, НЕ надіслане у одному-однісінькому смс-повідомленні???

ГЕНІАЛЬНО! (сарказм)

І це, на жаль, не єдиний приклад, коли герої, замість подумати головою (причому задачі перед ними стоять не вселенської складності), з якогось дива кидаються вирішувати все біганиною.

Втім, чого я хвилююся — це ж не мої ноги страждають від їхньої дурості, чи не так?