Лют
17

End та після-end


Автор фото: -ratamahatta-
Кінцівка для аніме – річ критична. Про це я вже згадувала мимохідь ось у цьому дописі. Багато серіалів починаються як шедеври, деякі навіть продовжуються непогано – але десь так до другої половини останньої серії. А потім що? Потім, як кажуть японці, 竜頭蛇尾に終わる。

Тож про END’и я говоритиму не один раз. А почну з того, що першим привернуло увагу, коли я почала дивитися аніме.

Нагадаю, що коли я проводжу якесь порівняння, то воно може стосуватися не лише мультиплікації, а й ігрових фільмів та серіалів. Про це я вже згадувала ось тут.

Тож про закінчення.

Якщо ви коли-небудь бачили бойовик (особливо фантастичний) або фентезі, то знаєте, що десь хвилин за 20 до кінця починається страшний “БУХ-БАХ!”, коли сили добра і зла (або закону і беззаконня, або світла і темряви, або… ну, коротше кажучи, наших і не-наших) сходяться у вирішальному двобої не на життя, а на смерть. Всюди літають кулі, стріли, списи, магічні вогняні кулі та інший доступний учасникам арсенал. Звісно, літають вони не у порожнечі. Тож усе навкруги горить, вибухає і взагалі руйнується всіма можливими (в рамках виділеного бюджету) способами. І не варто навіть додавати, щоруйнується воно не просто так, а звалюючись на голову воюючим сторонам. Другорядні герої можуть навіть загинути – задля драматизму. А кульмінацією всієї цієї метушті стає величезний “БУМ-БЕМЦЬ-УСІМ-ГАМБЕЦЬ!”, у якому безслідно зникають ворожі війська, замки, магічна зброя і все, що не подобалось нашим. Після чого головні герої палко цілуються (бо ж, звісно, то були Він і Вона), а присутні на радощах аплодують – навіть ті, кому під час бою повідбивало руки-ноги.

Tenkuu no EscaflowneЗнайомо? Подобається?

А тепер звернімо увагу на малюнок. Це майже самий кінець аніме “Tenkuu no Escaflowne” – те, що відбувається після (!) закінчення боротьби, після перемоги: жителі відбудовують своє зруйноване місто.

І от про що це мені говорить.

  • Автори аніме знають, що боротьба вимагає багатьох жертв і зусиль.
  • Вони також знають, що в одному перемога нічим не відрізняється від поразки – вона нічого не  повертає. Загиблі не піднімуться після смерті ворога, і стіни не постануть самі з руїн.
  • І з цього вони роблять дуже розумний, тверезлий, ЖИТТЄВИЙ висновок: перемога – це не кінець! Головне – яким люди зроблять свій світ після неї.


Саме зрозумівши це, я і стала прихильницею аніме. Мушу признатися, що коли гинуть мої улюблені герої (справді гинуть, а не дивом рятуються, сховавшись під роялем у кущах),  мені хочеться хеппі-ендів. Але це скоро минає, бо ніякий хеппі-енд я не проміняю на оцю глибинну мудрість, яку автори ніби мимохідь передають своїм глядачам.

Хоча цілком можливо, що все вищенаписане – чистісінький виверт моєї підсвідомості, і ніякого глибокого змісту таке закінчення не несе. Але, погодьтеся: якщо воно надихає хоча б одного глядача на серйозні думки, значить, не таке воно вже і пусте, чи не так?

Tenkuu no EscaflowneНа цьому прощаюся, до наступних дописів!

P.S. А для любителів хеппі-ендів – ось:

І дарма, що без поцілунків.

Лют
12

Вся манга під однією обкладинкою

Ви б хотіли, щоб ваша улюблена манга була зібрана в одній книжці, яку можна зняти з полички, погортати, при потребі взяти з собою, щоб почитати у дорозі чи на природі… Мрія, та й годі. Можливо, колись, у дааааалекому майбутньому мрія здійсниться, і я навіть не сумніваюся, що без японців це діло не обійдеться. А поки що задовольнимося тим, що нам доступно. Отже, сьогодні в “Гортаємо сторінки” – Джейсон Томпсон (Jason Thompson), “Manga: The Complete Guide “.

Увага! Книга написана англійською мовою.

Мені подарували її, коли я й сама не здогадувалась, що люблю мангу. Тобто я вже почала її читати, але ще не зрозуміла, чи подобається вона мені. Після прочитання у мене залишилася одна думка з цього приводу: “ХОЧУ!!!!!

Та перейдімо від лірики до практики. Що ми маємо:

  • Огляд більше ніж 900 найменувань манги. Немало, чи не так. 550 сторінок у дві колонки, з рецензіями довжиною від 5 рядків до повної колонки.
  • Оцінка від 0 до 4 зірочок. Критерієм слугує якість історії та рисовки. Крім того, автор дає коментарі щодо швидкості розвитку подій, відповідності рисовки настрою історії та жанру, тощо.

Деякі оцінки видалися мені заниженими. Я судила по екранізаціях, які я бачила. Мені здавалося, що оскільки і манга, і аніме мальовані, то між їхніми стилями не має бути такої вже великої різниці. Тому коментарі на World-Art (про нього я писала тут) “Зіпсували мангу!” я відносила скоріше до змін сюжету, а не рисовки. Однак я помилялася. Аніме і манга таки різняться стилістично, і буває, досить сильно. Правда, манга не завжди є краще намальованою. Наприклад, аніме “Полювання на привидів” (Ghost Hunt) на порядок якісніше за мангу.

  • Вказівки щодо вікового обмеження. Є манга “Для будь-якого віку”, а є з обмеженнями, наприклад, 18+. (Манга “Тільки для дорослих” винесена в окремий розділ).
  • Вихідні дані маги. Назва англійською і японською, автор, ким і коли видана, кількість томів і т.д.


Крім того:

  • Коротка історія манги. Думаю, буде цікаво як новачкам, так і запеклим любителям.
  • Типи манги. Хоча я вже досить досвідчений анімешник, деякі жанри мене здивували. Наприклад, те, що “Приготування їжі” (Cooking) виділено в окрему категорію. Адже це означає, що манга цього типу досить численна, чітко відокремлена від інших жанрів та має свої традиції. Проте у японців особливе ставлення до їжі (я, мабуть, колись напишу про це), тож вшанування витонченої кулінарії у манзі ще можна пояснити. Але “Невловимі злодії” (Phantom Thieves)??? “Отаку”??? “Службовці” (Salaryman)??? Як кажуть, читайте і дивуйтеся.

Та ще деякі дрібнички, а саме:

  • Короткий (ДУЖЕ короткий!) огляд японської мови.
  • Словник манга-термінів.
  • Список авторів, чиї твори згадуються у книзі. У декого наведені адреси інтернет-сторінок – особистих або присвячених їх роботам.

Звісно, у книги є і недоліки, причому один з них – принципово невиправний: уже на момент виходу вона трохи застаріла, адже нова манга випускається щоденно. Проте, на мій погляд, “Guide” залишається цінним ресурсом для будь-якого манголюба.

Оновлення до книги можна подивитися тут:

http://www.randomhouse.com/delrey/manga/m_tcg.html

А я на цьому прощаюся.

До наступного допису!

Лют
9

World-Art.ru – за що я люблю


Автор фото: Paul Davidson
Сьогодні я рада представити вам сайт, який мені дуже подобається – World-Art.ru. Я можу ходити по ньому годинами, забути про їжу та сон… Що там говорити: сідаючи за цю статтю, я вирішила трохи надихнутися ним, щоб краще слова йшли – і застрягла на добрих 5 годин. Повернувшись (нарешті!), звітую.

Втім, якщо ви волієте один раз побачити самі, ніж прочитати 10 чужих відгуків, вам сюди. Для більш терплячих продовжу.

Тож що ми маємо хорошого?

1. База даних аніме та манги. Тут ви знайдете “вихідні дані” безлічі творів, в тому числі:

  • Назва російською, англійською, японською.
  • Автор або студія-виробник.
  • Скільки томів або серій,

і так далі. Крім того:

2. Скріншоти аніме та скани перших сторінок манги. Для багатьох дуже важливим фактором для “читати / дивитись” є стиль та рисовка. По собі знаю, що, бувало, закидала мангу, коли не подобалось, як намальовано. Щодо аніме я більш терпима, але є прискіпливі глядачі, у яких щодо цього надзвичайно високі стандарти. Тож вони відразу можуть оцінити, що їх чекає.

3. Рейтинг. Думаю, тут особливих пояснень не треба. Правда, деякі глядачі поспішають оголосити аніме шедевром ще до його закінчення (іноді після перших 2-3 серій), а, як відомо, кінець – “слабка ланка” аніме. Та з часом, звісно, оцінка вирівнюється і стає більш об’єктивною.

4. Інформація про пов’язані між собою твори. Тобто у статті про аніме буде посилання на мангу чи гру, по якій воно зняте, на попередню частину або продовження, на OVA, на Live Action і тому подібне. Корисно і зручно – все можна знайти одній сторінці  .

5. Коментарі. Я ОБОЖНЮЮ читати коментарі на World-Art. Якщо вам доводилось бувати на сайтах, де аніме і мангу “роздають”, то, ви, мабуть, помітили: відгуки там в основному зводяться до коротких “Ну і фігня!” або “Хочу ще!”.


На World-Art не так. Коментарі модеруються, а найкращі відмічаються окремо. Тож люди пишуть широко, змістовно і зі знанням діла. З перших абзаців видно, що перед дописувачем пройшлися легіони героїв, відбулися міріади подій і прозвучала незліченна кількість діалогів. Він ще в першій серії здогадався, чим усе закінчиться, бо аніме – це суцільні штапми, а слово “оригінальність” слід викинути зі словників як невживане, і т.д. і т.п.

Звісно, я перебільшую. Якби на World-Art були тільки таки дописувачі, я навряд чи туди ходила б. З іншого боку, якби всі коментарі були професійними розлогими статтями, я швидко б забула про цей ресурс. Але, на щастя, в коментарях зустрічається всяке. І часом зацікавитися аніме чи мангою вас примусить не довжелезний розбір, хто, що та як, а коротенький відгук “від душі”.

Принаймні я саме це і ціную на World-Art. А ви?

До зустрічі!

Лют
7

‘Naruto’ vs ‘Санта-Барбара’: що вибрати? Частина 1

mushlia.com
Автор фото: Robert Swier
“Звичайно ж, аніме”, – відповім я. Та хіба ви чекали іншої відповіді???

Зазвичай аніме створюється у вигляді телевізійних серіалів (12-13 або 24-26 серій), що демонструються раз на тиждень. Чим же вони відрізняються від не-анімешних серіалів?

Відразу слід зазначити, що аніме – це не тільки “мультики для малечі”. Жанрово аніме має надзвичайно широкий спектр – від “для самих маленьких” до жорсткого порно. Тому і порівнювати його треба не лише з мультиплікаційними серіалами, а з серіалами взагалі.

Перш за все, давайте розглянемо, які бувають серіали. Отож:

  • Кожна серія – окрема історія, пов”язана з рештою тільки героями.
  • Увесь серіал – одна історія, із зав”язкою в першій серії та розв”язкою у останній.
  • Комбінація попередніх типів – серіал складається з окремих історій-арок, що тривають кілька серій.

Я не буду наводити приклади – досить увімкнути телевізор, щоб назбирати по жменці кожного типу.

Тепер, власне, про аніме.


По-перше, в основі більшості аніме лежить першоджерело – манга. Логічно припустити, що непопулярну мангу не вигідно екранізувати. Тому ми маємо два “пороги” (один – для манги, інший для аніме), що мають бути подолані, і які гарантують деяку якість. Деяку, бо і манга, і аніме – це маскульт, і на кожний товар знайдеться охочий покупець. Та все ж видана манга – це продукт, який уже був оцінений найголовнішим і найкритичнішим критиком – читачем. Тож якщо дійшло до екранізації – це вже щось та значить.

По-друге, аніме може бути створене як по закінченій манзі, так і по тій, що ще виходить. І ці випадки слід розглянути окремо.

Але – у наступній частині.

До зустрічі! じゃ、またね。

Лют
1

“Заморожений” та “відморожений”. Частина 1

Вступ

Сьогодні я почну розмову про типажі героїв у манзі та аніме. І в першу чергу звернуся до тих, що надихнули мене на цю тему.

Чому відразу двоє, спитаєте ви? Ну, хоча б тому, що впеше я зустріла їх разом. Крім того, виявилося, що то була не зовсім випадковість – ця парочка з”являєтся в багатьох творах (Samurai Champloo, GetBakers, Fushigi Yuugi etc).

Тож дозвольте представити: Джін та Муген (Samurai Champloo) – заморожений та відморожений епохи самураїв.

Заморожений

Джін (仁). Ронін – самурай, що нікому не слугує. Ми не бачимо його обличчя за аміґаса*; він знімає капелюха перед боєм – і його погляд прихований окулярами.

Jin - Samurai ChamplooДжін мовчазний, врівноважений, завжди собі на умі. Не витрачає дарма ні слів, ні дій. Випадки, коли він проявляє яскраві емоциї, можна перерахувати на пальцях однієї руки – і тим ціннішими є такі моменти. Наприклад, у серії 8 – коли у нього відбирають окуляри. Як можна здогадатися – випадок гумористичний. В серйозних ситуаціях об Джіна ножі можна точити.

image
Для прикладу – серії 9, коли Джін та Фуу чекають повернення Мугена. Недарма Фуу тяжко зітхає – нормальній людині важко зрозуміти подібну стійкість перед обличчям смерті.

Та головне, чому Джін для мене є архетипом замороженого – його емоційна стриманість. Коли бажання та емоції важать значно менше (якщо взагалі мають якусь вагу), ніж логіка та розсуд. У випадку Джіна, звісно, відіграє роль Бушідо, де головне – честь та обов”язок. Та навіть якщо узагальнити на всіх заморожених, з усіляких світів та епох (а в аніме їх набереться чималенько), то стане зрозуміло, що для них головне – робити те, що вони мають робити. Ну, а дівчата?.. А дівчата, як відомо – потім.

Нібито. Тому що насправді, попри всю свою холодність, заморожені мають почуття. Вони люблять. Вони співчувають. Вони – хороші друзі. Тільки зовні це не завжди видно. Але ж ми, глядачі, знаємо, що до чого. І любимо їх попри все.

Відморожений

Mugen1Вони різняться, як день та ніч. Один мовчазний – другий ляпа, що в голову зайде. Один стриманий – інший вибухає при кожній нагоді. Один добре вихований та освітчений – і навіть мавпа перемогла б іншого у конкурсі гарних манер. Одного ми вже знаємо. Що ж, пора привітатися з Мугеном (無幻).

Відразу скажу, що серед усіх тих, кого я відношу до відморожених, Муген, мабуть найвідмороженіший. Ні, від не жорстокий маніак, що не дружить з головою – зовсім ні. Та все ж він – злочинець, колишній пірат. Він плює на закон, точніше, закон для нього не існує зовсім.


І зважте – за 26 серій ми дізнаємось про Мугена дуже мало, і аж ніяк не з його розповідей про себе. Тож попри всю свою нестримність, він уміє тримати язика за зубами. Найточніше, мабуть, порявняти Мугена з дикою твариною, яка живе своїми звірячими інстинктами і не терпить примусу та неволі.

Заключення

Отож, ми познайомилися з першими, я б сказала, архетипічними замороженим та відмороженим. У наступній частині я розповім про подібні пари в інших аніме, а потім – про откремих представників, що “гуляють самі по собі”.

Більше про Мугена та Джіна можна дізнатися у цьому довіднику:
http://samuraichamploo.russelldjones.ru/index.htm

Про аніме Samurai Champloo, наприклад, тут:
http://world-art.ru/animation/animation.php?id=2699

До зустрічі!

*Аміґаса – широкий солом”яний капелюх.

“Заморожений” та “відморожений”. Частина 2