Мушля самітниці - Part 36
Сер
6

Де вони ховають зброю?

Full Metal Panic Fumoffu Так, я ставлю питання руба: ДЕ? Куди поміщаються всі ті пістолети, ножі, автомати, гранати, базуки, екзотичні леза, арбалети, та інша зброєподібна фігня, що миттєво з’являється у руках героїв у потрібну мить?

І у них не закінчуються патрони! Тож треба ще місце і для мішка набоїв. Де вони все то вміщають?

А біс його знає!

Втім, над цим мозкошкрябом уже встигли посміятися: подивіться-но на арсенал, що його сержант Сагара (Full Metal Panic Fumoffu) витягнув… не маю уявлення, звідки.  Але витягнув.


Щоправда, реакція оточуючих виявилася адекватною: шок. У інших аніме подібним не заморочуються: ну, дістав гармату із кишені штанів, ну то й що? А противник у відповідь – метровий кинджал, що також невідомо де ховався, і який надприродним чином не порізав свого власника до смерті ще до появи його на екрані.

Втім, чого це я? Fumoffu – комедія, а то серйозне аніме… От вам і різниця – в одному можна питати, де ховається зброя, а у іншому – зась. Дивись та роби вигляд, що так і треба.

Хоча як людина, що недавно переїхала, заздрю. Хочу, щоб усі мої речі поміщалися у одній кишені. Або хоча б у двох кишенях і маленькій сумочці. Але щоб поміщалися. Тож вкотре благаю: АНІМЕШНІ ГЕРОЇ, ВІДКРИЙТЕ СЕКРЕТ:

ДЕ???

Сер
2

Просте і складне одночасно


Фото: inoc
От що іноді добиває в японській, так це те, що найпростіші, здавалося б, речі виявляються “з подвійним дном”. Я маю на увазі, що якийсь глюко-плюко-мазо-фазотрон хоч і постане перед вами десятиканджієвим парканом, але прочитається строго по стандартним ОНам (такий собі варіант “як пишеться, так і читається” із японським присмаком). А от повсякденні слова типу сьогодні, вчора, завтра записуються нормально (今日, 昨日, 明日), а от читаються… Тьху та й годі!

І вони не одинокі. До них приєднуються 一昨日, 明後日, 今朝 і 昨夜. А також 一日, 二日, 六日, 七日, 八日, 二十歳, 二十日.

А ще є слова 八百屋, 大晦日, тощо, які і пишуться не зовсім або зовсім не логічно, а читаються – тим паче.


Звісно, ви їх легко вивчите, дивлячись аніме. Але шляхи пізнання звивисті, особливо у самоучок, і, можливо, зустрівши у книжці чи манзі 大人, ви довго шукатимете у фонетичному словнику дайджін, тайнін чи навіть оохьто, перш ніж зайдете з протилежного, канджієвого, боку і виявите, що дорослий вимовляється як отона.

Звідки пішла ця катавасія, в принципі зрозуміло: японці хоч і прийняли китайську писемність, та було б дивно, якби вони поміняли своє сьогодні на чуже або ж стали вигадувати для нього якийсь особливий запис, коли вже було просте і ясне 今日.

Ну а нам що з того? Зайвий привід позітхати, бо вчити доведеться у будь-якому випадку: охота пуще неволи.

Можу тільки побажати グッドラック та сказати 今日はここまで。では、また。

Лип
31

Вранці зустрілися, увечері побилися


Фото: -ratamahatta-
В дитинстві вас учили остерігатися незнайомців? Певна, що так.

А от анімешні герої, схоже, росли без подібних настанов. Тож сьогодні спеціально для них: Правила безпеки. Як безпомилково упізнати ворога!

Отже, ви – герой. У вас є важлива місія. І, як результат, ви маєте союзників і ворогів. Але ж на обличчях у них не написано, хто є хто! Тож при випадковій зустрічі ви можете мило побесідувати з ворогом або полаятися з потенційним другом.

実は, можете битися об заклад, що саме так воно і буде!

Із ворогом ви поговорите про те, яка гарна сьогодні погода, або про мир у всьому світі, або ще про щось дуже світле й хороше. І закінчиться ваша розмова обіцянкою обов’язково зустрітися ще і так само приємно провести час… На зустріч можете розраховувати стовідсотково, але аж ніяк не на приємну: для одного з вас (ну, самі знаєте, для кого) вона у більшості випадків виявиться смертельною.


І навпаки, якщо якийсь грубіян штовхнув вас у натовпі і не вибачився (що ви, звісно не стерпіли) або затіяв бійку у таверні, де ви тільки зібралися пообідати – будьте певні, що він опиниться у вашій команді, і вам доведеться, зціпивши зуби, його терпіти. Або ж якась пишногруда напіводягнена краля ні за що, ні про що дасть вам ляпас (позитивні анімешні героїні взагалі полюбляють це діло). І що ж? Ще до вечора вона або приєднається до вас, або виручить із біди, що і продовжуватиме періодично робити у найнесподіваніші моменти.

Принцип зрозумілий? Хороший – ворог, поганий – друг.

Винятки бувають? Так. Маленькі, добрі, невинні і ДУЖЕ кавайні дівчатка зазвичай вам не вороги. ВОНИ НЕБЕЗПЕЧНІШІ ЗА ВОРОГІВ! Але чому – читайте у наступних дописах.

На сьогодні ж прощаємось. またね。

Лип
26

Одного аніме достатньо


Фото: inoc

Якби вам запропонували з усього аніме вибрати тільки одне, що б ви зробили?

Як глядач, я б засумувала, бо маю звичку переглядати улюблені серіали,  і їх у мене чимало. А от як автор блогу про аніме, я не сумніваючись вибрала б Eureka 7.

Постійні читачі, мабуть, здивуються, бо цей серіал я трохи покусала в "Двох словах". Та причина вибору якраз і полягає у тому, що Eureka – справжній розсадник мозкошкрябчиків, і матеріалу мені б вистачило на… ну, точно не знаю, але після того, як я напишу останній мозкошкряб по Eureka, ради цікавості можемо прорахувати, на скільки дописів вона мене надихнула.

Але сьогодні я хотіла зовсім не полаяти Eureka (хоча може здатися саме так), а поговорити про те, звідки беруться мозкошкряби.

Оригінальність – річ хороша, та на всіх її не стачає. Недарма кажуть про чотири теми в літературі та про те, що все вже написано до нас.

Не дивно, що і творці аніме не обходяться без прийомів, що уже були використані раніше. Що б там не доводили отаку, а повною самобутністю можуть похвалитися одиниці, решта ж аніме – то більш чи менш вправно приготований коктейль із відомих сюжетних ліній та знайомих типажів. Як пощастить, усе це посипано смачними родзинками, які і надають суміші неповторного смаку.


Іншими словами, щоб наловити мозкошкрябів, досить узяти наосліп будь-яке аніме – і повний кошик вам забезпечено. Добре це чи погано? Я людина терпима (ха-ха), тому відповім: ніяк. Що є, то є, або приймайте, або не дивіться (а також не читайте, не слухайте і навіть не озирайтеся навкруги, бо життя теж різноманітністю не радує – народився, народив, помер). Проте, щоб не скотитися до обговорення сенсу життя (а я відчуваю, що мене туди заносить), перейду до висновків.

Отже. У кожному аніме живуть мозкошкряби. У хорошому аніме вони тримають у лапках родзинки. Що з цим робити? Або ігнорувати родзинки і хапати мозкошкрябів (як я роблю це, пишучи у "Мушлю"), або упевнити себе, що мозкошкряби з родзинками не такі вже й бридкі (як я роблю це, дивлячись аніме).

Другий шлях глядачеві приємніший. Але вирішувати, звісно, тільки вам.

P.S. І, усе-таки, а яке одне аніме ви б собі вибрали?

Лип
24

Як рахувати моря, гори та… м’ячики

Гора у тумані
Автор фото: miyukiutada

Прошу вибачення за запізнення. Я саме переживаю лихо, страшніше за пожежу*, тож сьогоднішній допис буде дуже стислим.

Як рахувати за допомогою лічильних суфіксів, ми вже вияснили. Нагадаю, що вони додаються до китайських числівників.

Є ще японські числівники. Їх усього десять, і подивитися на них ви можете тут (куди поділися інші, для мене загадка. Не можу уявити, що на момент приходу китайської мови японці не рахували далі десяти).


Японські числівники використовуються без лічильних суфіксів і лише для ліку наступних речей:

  1. Віку до десяти років: 「僕の息子が六つです」.
  2. Абстрактних іменників – проблем, методів, питань 「問題は二つです」.
  3. Невеликих круглих або квадратних предметів (м’ячів, коробок, фруктів), порцій страв: 「バナナを五つ下さい」.
  4. Дуже великих предметів – гір, озер, морів, країн, планет: 「この谷は二つの山の間にあります」.

На цьому сьогодні все. Сподіваюся, скоро я призвичаюся до свого лиха і увійду у звичний ритм написання. Заздалегідь вдячна за ваше терпіння.

* Для тих, хто не знає цей народний вислів: мова йде про переїзд. Куди я переїхала, та про перші враження можете прочитати ось тут.