Автор фото: David Ooms

Як і було обіцяно в першому випуску, поговоримо про частинку まで.

Загалом вона означає “до” (до якоїсь точки у часі, просторі або до якогось ступеню) 「キーヴから東京まで何時間掛かりますか。」

Сьогодні ж я хочу розповісти про кілька цікавих сполучень まで з прислівниками місця, – ここ, そこ, あそこ та どこ. Крім основних значень “досюди, дотуди, до он того місця, докуди”, вони мають ще й інші, які часто використовуються в аніме.

1. ここまで. В залежності від ситуації, фраза 「ここまできてあきらめるつもりか」 може означати: “Стільки добившись/подолавши стільки перешкод/дійшовши аж сюди/зробивши такий (поганий) вчинок (заради мети), що, збираєшся здатися/все кинути?”

   Буває, ここまで використовується окремо або лише з だ/です. Тоді воно має два схожих значення:

   • “Далі не пущу!” – це коли герой перепиняє дорогу своєму ворогу. Тобто ここまで тут можна інтерпретувати як “Досюди ти зміг дійти/проникнути/дістатися, але далі – зась!”
   • “Ану цить обоє/усі!” – коли двоє чи більше героїв сваряться, а хтось (зазвичай старший або вищий за положенням) їх зупиняє: “Ви вже наговорили тут ДО самої межі і далі, тож негайно припиніть!”




2. そこまで означає “до такої міри/межі, настільки”: そこまで言わなくてもいいでしょう。 Часто говорять просто そこまで, але значення залишається приблизно те саме: що хтось висловився занадто відверто і нетактовно, або зайшов занадто далеко заради своєї мети.
3. あそこまで якось особливо не впадає у вухо. Значення у あそこ подібне до そこ, але слід враховувати, що あそこ стосується не лише віддаленого, хоча і видимого, але і чогось, з чим усі співбесідники знайомі, або що вже раніше обговорювали.
4. どこまで – до якого ступеню. Разом з частинкою も означає “всюди, хоч на край світу” або “не дивлячись ні на що, до останнього, до краю”: あなたのためならどこまでも.

На цьому все. У наступному випуску поговоримо про всілякі дурниці, у тому числі і про гібрид коня з оленем. Думаєте, такого не буває? Еге, в японській мові і не таке трапляється, а в аніме – тим паче. Тож не пропустіть. またね。

(Оцініть допис)

Loading...

| 3 043 переглядів | 2 коментарі

Купити на Amazon

Давненько ми не гортали сторінки – пора. Сьогоднішня книжа називається All About Particles. A Handbook of Japanese Function Words, автор Naoko Chino.

Particles у нас називають по-різному: хто частинками, хто відмінковими суфіксами. Дійсно, якщо у нас різниця у значеннях виявляється завдяки відмінкам та відповідній формі дієслів (Риба їсть та Рибу їм), то у японській мові ні риба, ні їсти не змінюються ні відмінкам, ні по роду, ні по особі, ні по числу. Тобто, що означає 魚食べる, можна визначити лише завдяки частинкам: 魚は/が食べる, 魚を食べる, тощо.

Хоча як на мене, найбільше частинки схожі на прийменники, тільки ставлять їх після іменників, а не перед ними (що для японської зовсім не дивно, там багато чого навпаки). 日本語のクラスは九時から四時までです。

Втім, як би їх не називали, аби нам легко вчилося. Та давайте вже перейдемо до читання.

1. У книжці частинки сортовані за двома принципами. Один з них – частота використання. Очолюють список は та が – пара, яка також зайняла б перше місце по складності. По-перше, в нашій мові аналогу їм немає, по-друге, хоча вони і позначають начебто одне і теж (називний відмінок), але речення з は та が мають різне значення: 「私は行く」 не тотожне 「私が行く」.
2. Другий критерій – групування подібних частинок. Наприклад, обмежувальні частинки: だけ, しか, のみ, きり; “хоча”: のに, くせに; ものの; умовні форми: たら, ば, なら, тощо знаходяться поруч. Крім того, між схожими за значенням частинками є взаємні посилання, щоб їх можна було порівняти на прикладах.

   Окремим підрозділом даються заключні частинки, тобто ті, які ставлять в кінці речення для надання емоційного відтінку: よ, ぞ, わ.

3. Автор описує навіть те, що у нашій японістиці до частинок зовсім не належить. Наприклад, суфікси ば, たら або сполучники から, のに. Не знаю, що б сказали лінгвісти, а по-моєму, книжка стає від того лише повнішою та кориснішою.
4. На кожну частинку наведено по 2-3 приклади. Речення зазвичай дуже прості, а переклад майже дослівний, тому зрозуміти структуру вислову та яку роль виконує у ньому певна частинка, дуже легко.
5. Загалом у книзі розглянуто 69 частинок. Це далеко не повний перелік того, що можна назвати частинками (у A Dictionary of Japanese Particles від Kawashima Sue їх принаймні удвоє більше). Однак для початкового і середнього рівня книжка є чудовим довідником по частинкам (там паче, що у ній є приклади і для вищих рівнів, вони позначені зірочками).

В цілому книгою Наоко Чіно дуже приємно користуватися: нічого зайвого, чиста інформація. Чітка, логічна структура (від більш уживаного до менш уживаного, групування), зрозумілі приклади, зручність пошуку (є зміст та абетковий покажчик).

Я не дуже люблю підручники з казками-примовками (хоча у цьому блозі сама таким грішу), тож для мене All About Particles виявилась просто ідеальним компромісом між інформативністю та стислістю.

Крім того, книга має компактний розмір, приємні для ока шрифти та якісний папір. Єдине, що може відклякнути читача, це дуже “жіноча” – ніжно-рожева – палітурка. Але повірте, вміст під нею по-чоловічому логічний (сподіваюсь, мій дещо упереджений підхід нікого не образив).

Тож якщо хочете дізнатися все про частинки – сміливо купуйте All About Particles.

では。

(2 голосів, 5,00 )

Loading...

| 5 066 переглядів | 6 коментарів

Автор фото: tata_aka_T

Пам’ятаю, був колись анекдот про чоловіка, який цікавився: чому це худобу лічать по головах, а академіків – по членах.

Сьогодні ми займемося схожою проблемою, тільки стосовно японської мови.

Відразу треба сказати, що у японській це дійсно ПРОБЛЕМА. Причин декілька:

1. По головам або ще по чому японці рахують майже все. Не можна сказати академіків – п’ять, а корів – десять: до числа треба обов’язково додавати потрібний лічильний суфікс. Саме по собі це не складно, але
2. Предмети, які можна порахувати, діляться на групи, у кожної з яких є свій суфікс. Зрозуміти, до якої групи відноситься та чи інша річ, іноді легко (книги, журнали рахуються томами 冊), а іноді – не дуже: суфіксом 本 (який, між іншим, означає “книжка”) рахують циліндричні предмети, до яких належать і олівці з ручками, і парасольки, і пляшки, і дерева. А от для квіток на стеблах уже є окремий суфікс 輪.
3. Як видно з прикладу про 本, слово може бути лічильним суфіксом, але для зовсім інших предметів. Про це було цікаво написано у щоденнику Японский для всех:
   

   お箸の数え方は｢一膳（いちぜん）｣、｢二膳｣、｢三膳｣です。それでは、お膳はどう数えるのか。｢一客（いっきゃく）｣｢二客（にきゃく）｣「三客（さんきゃく）｣です。

   同じ「きゃく」でも｢脚｣であれば、椅子の数え方となります。お客は人ですので、｢一人｣｢二人｣｢三人｣です。ただ、人でも死体となれば｢一体（いったい）｣｢二体（にたい）｣｢三体（さんたい）｣と数えます。動物の数え方も色々あります。｢一頭（いっとう）｣「二頭｣「三頭｣、｢一匹（いっぴき）｣｢二匹（にひき）｣｢三匹（さんびき）｣、「一羽」「二羽」「三羽」。最後のは鳥の数え方です。同じ「わ」でも「わ」違いの数え方があります。ほうれん草の数え方は「一把（いちわ）」「二把」「三把」です。

   Я перекладу лише частину (текст досить легкий, потренуйтеся перекладати самотужки).

   Страви на тарілках рахують “гостями” 客 (не без логіки: скільки гостей, стільки і страв). Гостей рахують “людьми” 人 (хоча хтозна, кого ви до себе запрошуєте). Якщо ж гостям настільки не сподобалися страви, що вони тут же врізали дуба, то поліція рахуватиме їх уже “тілами” 体.

   
   

   У тварин свої “рахунки”. Великих лічать по головам 頭, а маленьких – по шкуркам 匹. Правда, якщо зі слоном і мишею розібратися легко, то великий чи малий, наприклад, вовк, залишається відкритим: лічать вовків і так, і так.

   З кролями та зайцями взагалі оказія: їх лічать так само, як і птахів – по крилах 羽. Чому, невідомо. Одні кажуть, що виною цьому вуха, інші – що “крилаті зайці” виникли завдяки хитрості буддійських монахів, яким не можна було їсти м’ясо – от вони і перетворили зайчатину на птицю.

4. Числа у сполученні з лічильними суфіксами читаються по ОНу. На стику чисел та суфіксів іноді відбувається подвоєння приголосних або одзвінчення/оглушення. Ічі + хай = іппай; сан + хон = самбон; року + кай = роккай; хачі + сай = хассай; джю: + сацу = джюссацу.
5. Дещо окремо стоять лічильні суфікси часу, і це зрозуміло: не можна згребти в одну купу роки, дні і секунди. Тож у кожного проміжку часу своє позначення. Зауважте, що час у роках позначається 年, а вік людини – 歳.

Начебто про лічильні суфікси все. А про те, коли вони НЕ застосовуються, читайте в одному з наступних дописів.

では、また。

(3 голосів, 3,67 )

Loading...

| 3 174 переглядів | Прокоментуй!

Автор фото: jetalone
Історія вчить, що іноді подарунків варто остерігатися. Що наробив найвідоміший у світі кінь та де буває безкоштовний сир (теж свого роду подарунок), відомо всім.

Чим же небезпечні японські подарунки?

Віддякою. Як тільки ви отримуємо подарунок, у вас з’являється 義理, який треба виконати, і ця “гиря” висітиме на вас до того часу, доки ви не подаруєте щось у відповідь.

Причому японські дарування та віддяка мають кілька строгих правил.

1. Подарунок-відповідь має бути приблизно однакової вартості з тим, що ви отримали. Не з точністю до ієни (можна трохи дорожче), але чим ближче тим краще: дешевий подарунок образить, а дорогий завдасть клопоту, адже за нього треба буде віддячувати такою ж дорогою річчю!

   Якщо ж японець виконав свій 義理 щодо вас дешевшим подарунком, то причин може бути дві: або ви подарували щось настільки екзотичне, що він не зміг встановити його вартості; або ж вас “доженуть і ще раз дадуть”, тобто до цього подарунку дарівник пізніше додасть ще один.

2. Дарувати “просто так” не прийнято. Коли ж вам дуже хочеться ощасливити когось гарною річчю, дочекайтеся найближчого свята: тоді дарувати не тільки можна, а й треба. Та будьте уважні – для кожної нагоди є свої правила, яким має бути подарунок та з якими словами його треба піднести або надіслати.

   З одного боку, це складно. Та з іншого – японські ж магазини (якщо вам пощастило закуповуватися саме у них) напередодні свята наповнюються доречними саме для нього подарунками, якраз у таких, як треба, обгортках та з найбільш підходящими поздоровленнями на листівках.

3. Не дивно тому, що найкращий подарунок – якась практична повсякденна річ, подібну до якої (у тому числі і за ціною) легко знайти у магазині.

На жаль, відмовитися від японського подарунку не можна – це порушує правила пристойності. Єдине, що ви можете зробити, це тричі подумати, перш ніж самому щось дарувати японцю. Адже разом з його віддякою у вас на руках опиниться “гиря”, яку ви маєте повернути дарівнику, тільки для того, щоб отримати її від нього знову…. Таке жонглювання може тривати до безкінечності… або, принаймні, довго.

Чи страшніше воно за троянського коня, вирішуйте самі. Про всяк випадок НЕ бажаю вам багатьох японських подарунків (хоча якби мені дарували таких ねこのたまご, як на фото, ніякі гирі були б не страшні). На цьому закінчую допис, хоча про японські дарунки ще можна розповісти багато чого цікавого. Та, можливо, іншим разом.

А поки що, またね。

(6 голосів, 5,00 )

Loading...

| 3 607 переглядів | 2 коментарі

Лиходії бувають різних калібрів: від мілкого злодійкуватого планктону до маніяків з амбіціями щонайменше світових масштабів. Сьогодні річ піде саме про останніх.

То який у них, на вашу думку, улюблений вираз? “Я – володар світу”? “Убити їх усіх!”? Еге, ви передивилися голівудських блокбастерів. Бо анімешні негідники зовсім ішні.

Вони добрі та справедливі, і не бажають нікого скривдити. Навпаки, серця їх обливаються кров’ю, коли вони бачать, як люди навколо курушінде іру.

Тому і улюблені слова у них дуже гарні: 新しい世界 (або їх синонім 新たな世界).

Будь-який злочинник з радістю прочитає вам півсерійну лекцію про недосконалість нашого світу та про своє бажання його виправити. Правда, що то за 新しい世界, який має настати після знищення старого світу, ви з цієї лекції не дізнаєтеся. Адже 新しい世界 – це не реальний план по вдосконаленню світопорядку, а така собі мантра, яку треба повторювати благоговійним тоном, щоб ніхто навіть не сумнівався, що 新しい世界 – це ОГОГО!

Причому еволюція, схоже, не належить до знайомих негідникам понять: вони полюбляють динозавро-ссавцевий метод. Іншими словами, будувати новий світ на руїнах старого.

У найбільш цинічних слухачів після подібних проповідей зазвичай виникає питання: яке місце відводять собі лиходії у 新しい世界? Обуренню лиходіїв не має меж: звичайно ж, вони не збираються захоплювати владу чи щось таке! Але ж ті, хто вижив, потребуватимуть допомоги, щоб будувати новий, щасливий світ, а не повернутися до поганого старого! Що, як вони не захочуть лиходієвої допомоги та мудрого керівництва? Та як вони смі…

Що у цьому випадку робив би новоявлений володар світу, невідомо. Думаю, нічого хорошого “неслухняним” не світило б. Але позитивні герої чомусь у мантри не вірять (точніше, у них вистачає своїх), тож 新しい世界 так і залишається はるかな夢 усіляких 悪いやつ.

Іронічно, що “старий” світ зазвичай не виглядає таким вже й поганим – принаймні, хорошого в ньому не менше, ніж поганого. Тим більше, що добра частина людських страждань виникає від того, що робить лиходій та його прибічники.

Але за мантрою про 新しい世界 вони цього, звісно, не помічають.

(Оцініть допис)

Loading...

| 3 160 переглядів | 2 коментарі