Мушля самітниці - Part 41
Кві
24

Ввічливі монстри

Японія – країна ввічливості: там прийнято вибачатися, навіть якщо тобі наступили на ногу.

Ввічливі монстри - Claymore Тож не дивно, що навіть японські монстри страждають надмірною ввічливістю.

Уявімо собі: деякий 悪魔, 化け物 чи 妖魔 стикається з героями, що прагнуть його убити. Якщо їм це вдається з першої спроби, то говорити нема про що.

Та якщо атака відбита…

Тут можливі варіанти:

1. Всі герої беруть участь у бою. Тоді після першої поразки вони влаштовують обговорення, що їм робити далі: хто з якого боку підійде та чим ворога штурхоне.

Монстр ввічливо чекає.

2. Один з героїв вступає у двобій, решта спостерігають. При цьому вони просторо описують одне одному, що відбувається перед їхніми очима, детально обговорюють сильні та слабкі сторони противників, а також які стратегії та методи використає герой, щоб завалити ворога.

Монстр ввічливо чекає.

3. Поєдинок один на один. Герой думає. Серйозно думає. І, враховуючи, що у бою вирішальною є кожна секунда, надмірно ДОВГО думає.

А МОНСТР ЧЕКАЄ.

Я дуже хотіла б побачити, як у монстру набридли теревені героїв і він пішов собі у своїх справах. Або як він почув, що вони там балакають, і використав це у бою проти героя. Або злопав героя, що занадто заглибився у свої думки.


Та годі мріяти про завідомо нездійсненне. Монстри страждали, страждують, і, боюся, ще будуть страждати від своєї ввічливості.

Проте будемо справедливі. Якщо монстр наділений інтелектом та вміє говорити, героям також доводиться вислуховувати досить довгенькі розпатякування про те, що героям нізащо його не перемогти, і чому саме. І тут із сумом треба констатувати, що герої поводять себе набагато нечемніше, ніж монстри: замість того, щоб дослухувати чужі слова до кінця, як це роблять їх супротивники, вони перебивають їх усілякими “てめえ” та “貴様” і, часто недослухавши, кидаються на монстра зі зброєю.

Ну хіба це достойно позитивних героїв? По-моєму, ні. Шановні, вчіться у монстрів!

Ввічливі монстри - Full Metal Panicでは、またね。

P.S. А найкращий приклад того, як треба поводитись у такій ситуації, дає нам сержант Саґара з Full Metal Panic: поки його супротивник розоряється на тему “Тобі кінець!”, він мовчечки готує зброю… і не гребує перервати чужі патякання просто на середині речення. Кулею в лоба.

Кві
18

50 японських звуків

Знаки хіраґани - аніме Samurai Champloo Прийшов час виконати обіцяне та поговорити про японське письмо.

Почнемо з основ: абетки. Проте японці навіть тут підготували для 外人達, що посміли вчити їх мову, кілька сюрпризів. А саме:

  1. Абеток – дві: катакана та хіраґана.
  2. Обидві вони складові (силабічні).
  3. Записують їх у вигляді таблиці – 五十音.
  4. Табличка читається згори донизу та справа наліво.

Ось сама таблиця: у клітинках подано знаки хіраґани, катакани та читання.

五十音

11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1
ん ン
н
わ ワ
ва
ら ラ
ра
や ヤ
я
ま マ
ма
は ハ
ха
な ナ
на
た タ
та
さ サ
са
か カ
ка
あ ア
а
(ゐ ヰ
ві)
り リ
рі
み ミ
мі
ひ ヒ
хі
に ニ
ні
ち チ
чі
し シ
ші
き キ
кі
い イ
і
る ル
ру
ゆ ユ
ю
む ム
му
ふ フ
фу
ぬ ヌ
ну
つ ツ
цу
す ス
су
く ク
ку
う ウ
у
(ゑ ヱ
ве)
れ レ
ре
め メ
ме
へ ヘ
хе
ね ネ
не
て テ
те
せ セ
се
け ケ
ке
え エ
е
を ヲ
(в)о
ろ ロ
ро
よ ヨ
йо
も モ
мо
ほ ホ
хо
の ノ
но
と ト
то
そ ソ
со
こ コ
ко
お オ
о

Докладніше:

1. Не буду вдаватися у історію, скажу лише, що обидві абетки походять від китайських ієрогліфів, що були завезені в Японію десь у 5 столітті. Раніше більш уживаною була катакана, проте у сучасній мові в основному використовується хіраґана: нею записують закінчення слів, службові слова, фуріґану та ін. Катакану в основному використовують для запису іншомовних слів.

Крім того, катаканою виділяють слова або частини тексту – аналогічно до жирного шрифту або курсиву у нашій мові. В такому випадку катаканою можуть записувати навіть ті слова, що звичайно пишуться канджі або хіраґаною. У окремих випадках катаканою пишуть окремі глави або й цілі твори – теж у якості своєрідного стилістичного виділення.


2. Як видно з таблички, більшість знаків абеток позначають два звука, проте не всі. Є 5 голосних, окремий звук “н” та “напівскладовий” “во”, який читається як “о”.

3. 五十 означає 50 (докладніше читайте у дописі про японську лічбу), а – звук. Отже, 50 звуків, 5 рядків на 10 стовпчиків.

Проте на сьогодні знаків усього 46 (плюс ще два можна зустріти у відносно недавній – довоєнній – літературі): 5 вийшли з ужитку, а “н” було додано пізніше, так що він стоїть у окремому стовпчику.

4. Нічого дивного, бо саме так (вгори донизу та справа наліво) японці і пишуть. Відповідно і книжки починаються у них “з кінця”. Правда, у сучасній Японії все частіше зустрічається звичне для нас горизонтальне письмо (особливо у електронних виданнях).

Ще кілька зауважень:

五十音 є лише основою фонетики: з її знаків утворюються інші.

  • По-перше, якщо над знаком абетки поставити значок нігорі , то приголосний цього складу одзвінчується: звуки “к”, “х”, “с” та “т” стають “ґ”, “б”, “з” та “д” відповідно (дзвінкі “чі”, “ші” читаються як “джі”, а “цу” – як “дзу”). Ханнігорі перетворює “х” в “п”.
  • По-друге, якщо до знаків ряду “і” додати йотовані, то отримаємо  пом’якшені звуки: “кя”, “рю”, “шьо”, тощо. На письмі йотований знак пишеться трохи меншим, ніж основний текст: きゃ, りゅ, しょ.

Крім того, голосні можуть подовжуватися. Для цього голосний звук на письмі подвоюється, як, наприклад, у слові 遠い. Довжина “о” також може позначатися додаванням після нього “у”: そう. Але будьте уважні, бо у такому випадку це може бути як подовження звуку “о”, так два окремі звуки: “оу”. У катакані подовження звуків позначається тире (дивіться нижче).

Про вимову:

Вимова звуків у японській не надто відрізняється від української або російської, тому, власне, і запис їх кирилицею можливий без уведення спеціальних знаків транскрипції (на відміну, наприклад, від англійської). У першому наближенні, як кажуть математики, можна вимовляти їх так, як написано у даній табличці.


Проте і тут є підводні камені. Так, щодо “ші” та “чі” (та їх похідних) точаться гарячі суперечки. Особливо це стосується “ші”. Щоб зрозуміти суть проблеми, можете почитати, наприклад, “Віртуальні сусі“. Свою думку я докладно висловлю у іншому дописі, а тут зауважу лише, що запис “ші” та “чі” для відповідних складів не співпадає з офіційною кириличною (Поліванівською) транскрипцією.

Ви, певно, помітили, що у табличці немає ряду “л”. Справді, такого звуку в японській мові не існує. Зате “р” вимовляється (у другому наближенні, так сказати) десь між нашими “р” та “л”.

А як же запис іншомовних слів, у яких є і окремі звуки (а не склади), і той же “л”? А це окрема наука, що потребує певної практики. Наприклад, розшифруйте-но, що означає ラブ・エンド・ピース або ラブ・レター (підказка: походить з англійської).

Наостанок:

Ну от, основи закладено. Тепер, сподіваюсь, підзаголовок мого блогу,  у якому є хіраґана, катакана та канджі, не видаватиметься вам китайською грамотою: ви з упевненістю можете сказати, що грамота японська.

На цьому все. またね。

P.S. Маленький тест: від якого ієрогліфа походить знак катакани “ні”? Підказка тут або тут.

Кві
12

Найнеобхідніший облаштунок героя

Cowboy Bebop“Свистят они, как пули у виска…” У героїв пригодницького жанру багато чого посвистує біля скронь: кулі, ножі, катани, лазерні промені, тощо. Та у всіх цих “свистунів” є одна спільна риса: промахуючись, вони обов’язково залишають слід на обличчі – майже однаковий, незалежно від зброї.

Майже однаковий, бо обличчя у героїв усе-таки відрізняються. Проте червона риска з крапельками крові з’являється на шкірі персонажів настільки часто, що мимоволі дивуєшся, чому у них немає горизонтальних шрамів на обох вилицях. Або чому вони не носять куле/ноже/катано… –непробивні нащічники: дуже б їм пригодилися.


Ну, скажете ви, це хороший спосіб показати, наскільки близько до героя промайнула небезпека. Проте, знаєте, я маю більше віри у глядачів: їм не треба це так явно показувати. Думаю, посвисту біля обличчя було б цілком досить.

А ви як вважаєте?

じゃ、またね。

Кві
8

Ви знаєте свій рівень JLPT?

JLPT
Автор фото: Wei Zhong Goh

Готуй сани влітку, а воза взимку. Державний іспит на володіння японською (日本語能力試験, або Japanese Language Proficiency Test – JLPT) проводиться в грудні, проте готуватися треба уже зараз.

Тож поділюся кількома посиланнями на тему.

Офіційний сайт JLPT (англійскою): де, коли і навіщо. У них же можна пройти безкоштовний тест JLPT (потрібен Internet Explorer).

А на сайті J-Chinese.com можна не лише потренуватись, але й позмагатися. Оскільки написаний він японською, то про всяк випадок для 4 рівня наводжу прямі посилання. Ті, хто знає краще, думаю, розберуться і самі.

Перше посилання для кожного рівня – на тест, у якому дається 1 хв на відповідь та є обмеження на 3 невірних відповіді: після цього тест припиняється. Друге посилання – на тест з 20 питань, де є обмеження по часу (1 хв), проте можна робити скільки завгодно помилок. Якщо відповісте правильно на 70-80% запитань (поріг залежить від конкретного тесту), потрапите у табличку до тих, що пройшли іспит (необхідно ввести ім’я).

頑張ってください.

Канджі:


Лексика:

Граматика:

Якщо вірити інформації на офіційному сайті, то з 2010 року нас чекають деякі приємні зміни: складність тестів буде уніфікована (так що вона не стрибатиме з року в рік), а між 2 і 3 рівнем з’явиться ще один, тобто перехід між рівнями стане більш поступовим.

では、またね.

P.S. Як виявилося, у блозі не працювала форма для коментарів. Щира дяка пану Dereks’у, що він повідомив про це. Зараз форма начебто працює, проте я була б дуже вдячна, якби ви допомогли протестувати її, залишивши короткий (чи не короткий, на ваш розсуд) відгук на будь-який допис. Дякую заздалегідь.

どうぞ、コメントよろしくお願いいたします。

Кві
6

Неколюбам у подарунок

Японський кіт
Фото: Keikaneki

Якщо події аніме чи манги відбуваються на Землі, то з 90% імовірністю ви побачите в них котів. У інших світах шанси менші, проте аж ніяк не нульові.

Любите цих хвостатих муркотливих нахаб? Тоді цей пост – для вас.

Пан Чорнокіт

黒猫様 з аніме “Trigun”.

Мешкає на далекій-далекій пустельній планеті. Дивлячись аніме уперше, його можна і не помітити, проте він незмінно з’являється у кожній серії: іноді несподівано і лише на коротку мить, а іншим разом – втручаючись у події. Kuroneko з аніме Trigun

Безсумнівно наділений інтелектом та почуттям гумору. Звідки він такий узявся, хтозна. Може, був завезений з Землі та мутував у новому середовищі, чи то насправді він – замаскований місцевий житель, що спостерігає, як люди і на чужих просторах вирішують свої вічні людські проблеми. Хто зна.

Mao з аніме Kuro no KeiyakushaКіт-шпигун

喋る猫 на ім’я Мао (“кіт” китайською). Чорний пронира, що може прослизнути у місця, куди не добереться жодна людина. Та попри свою всюдисущість, він частенько потрапляє у халепу. То у клітку посадять, то його гладеньке пузце видасться комусь 美味しそう. Навіть те, що йому доводиться жити у котячій подобі (замість справжньої людської) – хіба то не прикрість? Через це навіть доводиться тримати частину своєї свідомості на супутнику, бо у котячу голову вона не вміщається. А якщо зв’язок зі супутником перерветься? Дивіться у аніме 「黒の契約者」.

Neco-Koneco з аніме Azumanga DaiouНеко-конеко

Кішка та кошеня з “Azumanga Daiou”, на жаль, іграшкові, а не живі. Проте за надзвичайну кавайність включаю їх до переліку.

Зубастий неко

А також вреднючий, кусючий та злючий . Кіт з аніме Azumanga DaiouУ “Azumanga Daiou” він знущається з Сакакі (яка котів страшенно любить) всіма доступними способами: кусає, дряпає, втікає, не даючи себе сфотографувати, та навіть підбурює місцеве котяцтво накинутися на неї гуртом. Дякувати японським богам, її вчасно врятував… інший кіт.

Коти з аніме Azumanga Daiou

І взагалі, “Azumanga” має чим порадувати котолюбів – котів там силенна купа: справжніх та іграшкових, добрих та злих, і навіть рідкісних.

Проте рекордсменом по кількості котів на хвилину дії, мабуть, є аніме “猫の恩返し“.Барон з аніме Neko no Ongaeshi

Котячий барон


Елегантний 猫の男爵, що мешкає у “Котячій канцелярії”. Має безліч достоїнств, з недоліків хіба що надмірна стриманість при прощанні з героїнею, яка його 好きになった. Проте, якщо подумати логічно, то інакше вчинити було неможливо – це вам не Голівуд – і Барон повів себе дуже тактовно.

До речі, “Котяча вдячність” – не єдине аніме, де він з’являється. Його можна побачити ще й у аніме “Шепіт серця”, хоча там він не головний герой.

Кіт Мута з аніме Neko no OngaeshiКіт-свин

Товариш Барона по “Котячій канцелярії”. Справжнє ім’я Мута, проте героїня, вперше побачивши його здоровезну білу тушу, називає його Бутанеко (від “бута” – порося). Та він і поводить себе трохи по-свинськи… спочатку. Потім виявляється, що насправді він 内柔外剛.

І наостанок:

Манекі-неко
Манекі-неко.
Фото: Satoru Kikuchi
  • 猫の日 у Японії – 22 лютого.
  • Японські коти говорять にゃあにゃあ або にゃお.
  • 招き猫 – кіт з піднятою лапою – приносить удачу (зокрема, гроші або відвідувачів) своєму власникові. Тому скульптури манекі-неко ставлять у ресторанах, магазинах тощо.

Кілька японських ідіом про котів можна прочитати тут.

На цьому все. またね。

P.S. А кіт на першій фотографії – теж японський!