…який, на жаль, ознаменувався неполадками на хостері, від чого «Мушля» стала недоступною приблизно на тиждень, і через що я не змогла вчасно опублікувати ні запланований січневий допис, ні цей, ювілейний.
Прошу вибачення у постійних читачів.
Втім, із моєю швидкістю написання статей, яка впала до одного разу в місяць (у кращому випадку), можливо, ніхто цієї оказії і не помітив.
В будь-якому разі, «Мушля» is back, і пора підводити підсумки за минулий рік.
На жаль, хвалитися нічим — усього-навсього 12 дописів за рік. Раз на місяць — зовсім негусто (так що похмура картинка вгорі цілком доречна).
Справедливості ради, трапилось це не тому, що «Мушля» попала в якусь особливу неласку, а через загальний перекіс інтересів та можливостей, який трапився у моєму житті за останні півроку, коли дочка пішла до школи.
Тож один з планів на наступну п’ятирічку (припускаючи, що «Мушля» взагалі стільки проживе) — виправити цей перекіс та знову почати серйозно займатися японською (бо зараз я тільки художню літературу читаю, та й то — уривками), подивлюватися аніме (а то останнім часом японську мову чую тільки в новинах) та писати про це все у блозі.
Бажаю вам міцного здоров’я, успіхів у всьому запланованому та бажаному (наприклад, у вивченні японської), а також загалом приємного в усіх відношеннях року!
Зокрема, спохватилася написати про 紅葉, воно ж моміджі, воно ж – червоне осіннє листя – тільки зараз, коли в деяких місцях Японії воно вже зовсім відлетіло («фронт» моміджі можна подивитися, наприклад, тут).
Втім, хіба словами можна описати красу осені? Навряд. Принаймні, я таким творчим талантом не володію.
Тож обійдемося сьогодні без зайвих слів. Насолоджуйтесь:
Продовжуючи низку дописів про те, де б почитати та послухати японською, сьогодні буде про те, де б нею пописати (відразу попереджу, що «де б побалакати японською» не планується).
Звісно, мова йтиме про онлайн-ресурси, а не про писання «в стіл».
Один з них — це Lang-8. Я вже описувала його у "Навчайтеся та спілкуйтеся", тож не буду повторюватися. Тільки ще раз скажу: спробуйте його, ідея справді корисна, та й реалізовано начебто непогано.
Начебто, бо сама я туди рідко ходжу, і, можливо, прогледіла якісь недоліки. Однак це пояснюється не тим, що я вважаю ресурс поганим, а тим, що особисто мені він не дуже підходить. Я людина хворобливо відлюдькувата, тому сервіс, який спонукає і заохочує натовп народу кидатися на кожний мій допис, є для мене психологічно некомфортним.
Victor1558, Flickr (CC)
Інша справа — блог. Більшість читачів, навіть якщо вподобають написане, скоріше лайкнуть, поставлять оцінку, тощо, ніж напишуть коментар.
Таким чином, у щоденнику автор-мізантроп може отримати відгук на свою працю, не страждаючи при цьому від надмірної людської уваги.
Інша справа, що, якщо писати іноземною мовою, то хотілося б знати, чи робиш це правильно. Читачі блогу навряд чи займатимуться виправленням помилок автора, якщо тільки він їх дуже-дуже не попросить і при цьому не писатиме щось настільки цікаве чи унікальне, що вони не втечуть від його безграмотності.
Втім, як на мій погляд, сама спроба писати щось зв’язне (і відносно довге) японською уже має ряд плюсів, навіть якщо спочатку робиш багато помилок (втім, прямо у цій статті докладно про це говорити не хочу).
tsuacctnt, Flickr (CC)
Де це можна робити? Звісно, вести блог японською можна де завгодно — безкоштовних сервісів для щоденників зараз повно. Однак очевидно краще, якщо це буде японська блогоплатформа, чи не так?
Із найвідоміших соціальних мереж/блогосервісів, мабуть, можна назвати Mixi, Ameba, Gree, Yahooブログ — вибирайте, що вам до вподоби.
Якщо ж ви, навпаки, людина товариська, то вам, можливо, підійде безпосереднє письмове спілкування з японцями — через листування. Наприклад, на Japancast.net, про який я писала у статті про подкасти, є якраз такий сервіс: Japancast Friends — для пошуку друзів у Японії.
Ще один варіант — тематичні форуми. Тут, на жаль, я зовсім нічого конкретного порекомендувати не можу, бо сама ні на одному не зареєстрована. Але Google, кажуть, знає все.
На цьому я сьогодні прощаюся. Якщо у вас є інші цікаві ідеї, де б пописати японською — обов’язково вкажіть це у коментарях (у невеликих дозах я їм рада попри всю мою мізантропію).
Як зрозуміло з назви блогу, він присвячений аніме та манга. Але тут ви не знайдете рецензій на аніме чи мангу, так само, як і анонсів новинок. Я пишу те, що вразило чи зачепило мене, розсмішило чи примусило подумати. Якщо вам це підходить - приєднуйтесь!
Читачеві お客様に
Кажуть, що кожен анімешник хоча раз у житті брався вивчати японську мову. Якщо ви з тих, хто думав або навіть починав, та покинув - можливо, саме тут ви знайдете спосіб зблизитися з 日本語. Уроків граматики не буде - але ви навчитеся трохи більше розуміти те, що чуєте в аніме.
Завантаження...
