Автор фото: *S A N D E E P*

そう
この世でいちばん
大切なコトは
やっぱりタイミング
だと思うけど

У цих рядках із кінцевої заставки аніме School Rumble доводиться, що найважливіше в нашому світі – правильно вибрати час. З цим важко не погодитися: ну що б анімешні герої робили без порятунку в останній момент з-під меча, з-понад прірви, з-перед вогнепальної зброї та з-позад приставленого до горла ножа? Куди б поділися інтрига, напруження, затамований подих глядача? Пропали б як туман на сонці.

Однак сьогодні я хочу розглянути не класичний останній момент, а деякі інші ситуації, в яких мангаки та автори аніме ловлять слушну хвилину, щоб показати глядачеві важливу інформацію або ж до певної пори її приховати.

Наприклад, у кінці другої арки Liar Game самовпевнений Фукунага не дочекався остаточного оголошення результату та почав вихвалятися, який він розумний, що усіх надурив та виграв величезну суму грошей. Чесна героїня Нао у розпачі, а читач, підсвідомо розуміючи, що такого не може бути, тому що такого не може бути ніколи (в манговому та анімешному світах), від нетерпіння гризе нігті, чекаючи виходу наступного випуску. Що протиставлять позитивні герої підступному злодію? Яким чином їм вдасться виграти у начебто безнадійній ситуації? Очевидно, що наступний номер розлітатиметься, мов гарячі пиріжки.

І він виправдає сподівання. Бо у ньому автори розкажуть, як уміло приховали дії позитивного героя, що з самого початку відчув неладне і влаштував таємну протидію. Котра і привела до очікуваної всіма перемоги.

Тобто схема така:

1. Герої розробляють план, як виграти, і приводять його у життя. Читач слідкує за процесом.
2. Після оголошення частини результату, який виявляється несподіваним і неприємним для героїв, антагоніст розкриває свою суть та свої дії, які були від нас приховані. Герої у відчаї (або, принаймні, так здається).
3. Оголошено кінцевий результат, який, на наш подив (не дуже щирий, скажімо прямо), виявляється все-таки на користь позитивних героїв. Антагоніст вражено питає: “ЯК?????“
4. Головний герой розповідає, ЯК. І нам відкривається, що він теж щось там мудрив поза сторінками, які нам дали прочитати.
5. Антагоніст у розпачі, позитивні герої радіють.

Іншими словами, весь сюжет підпорядкований певній схемі: спочатку нам показують лише частину усього, що відбувається, решту приховують. А потім, ближче до оголошення результату, починається “гойдалка” – то одна сторона скаже: “Ха, я вас обманула!“, то інша їй відповість: “Бе-бе-бе, а я все знала!“, і так може повторюватися багато разів.

А наскільки читачу цікаво так “гойдатися”, залежить від вміння авторів до слушного моменту приховати та вчасно показати.

Загалом це досить поширений прийом, і ви можете його зустріти у багатьох аніме та мангах. А у наступному випуску я розповім ще про один спосіб вдалого приховування і відкриття.

На сьогодні ж усе. Бувайте!

(Оцініть допис)

 Loading ...

| 510 переглядів | Прокоментуй!

Коли я вчила у школі англійську, нас примушували зубрити граматику та слова. Сучасні ж курси часто наголошують, що у них інша метода – їх учні запам’ятовують цілі речення, фрази, які підходять до певної ситуації. Оскільки я таким чином не навчалася, то не можу достеменно стверджувати, який із методів кращий. Думаю, плюси та мінуси є у обох.

Тож не зайвим буде познайомитися з книжкою, присвяченою мовним паттернам японської мови: Japanese Sentence Patterns for Effective Communication автора Taeko Kamiya.

Орієнтована вона на те, щоб, знаючи, що ви хочете сказати рідною мовою, ви могли вибрати потрібний для цього граматичний шаблон.

Книжка поділена на 12 розділів, у яких згруповані речення зі схожими темами. Загалом наводиться 142 фрази, які можна використовувати у якості зразків.

До кожного шаблону подається наступна інформація:

1. Фраза англійською, тобто що саме ви хочете виразити своїм висловом.

2. Переклад японською та транскрипція з виділенням ключових елементів (дієслів, частинок, допоміжних слів), які, власне, і відповідають за створення певного типу речення.

3. Короткий граматичний коментар.

4. Приклади англійською, японською та транскрипція.

5. Вправи, які в свою чергу складаються з

а) короткого словничка;

б) речень, які треба перекласти на японську;

в) відповідей.

Тобто книжка поєднує у собі довідник та коротенький підручник з вправами. Зручно? Безсумнівно!

Із недоліків можна визначити лише те, що граматичні коментарії досить короткі. Тобто на питання “Як сказати оце?” книжка відповідь дає, але за подробицями, чим відрізняються подібні вирази, треба лізти у граматичні довідники.

Та все ж сподіваюсь, що Japanese Sentence Patterns стануть вам у нагоді і допоможуть дізнатися щось нове.

Удачі!

(Оцініть допис)

 Loading ...

| 582 переглядів | 4 коментарі

Я вже дещо писала про японські ідіоми, і рекомендувала книжку, у якій їх повно: Kodansha’s Dictionary of Basic Japanese Idioms. Сьогодні хочу продовжити тему усталених виразів, і беру для розбору частини людського тіла. Але оскільки їх багато, і за один раз про всіх них не напишеш, то даний допис – лише початок.

Автор фото: Jesslee Cuizon

Отже, поїхали:

1. 体 та 身 – хоча обидва слова означають тіло, та між ними є відмінності.

からだ – фізичне тіло загалом; або ж тільки тулуб; фігура, статура; у переносному значенні – здоров’я.

み – фізичне тіло загалом; плоть (людська), м’ясо (тварин, риб); у переносних значеннях – сам, сама людина; душа, сили, розум; положення, статус.

体があく – бути вільним: 「体のあく暇がない」 – Зовсім немає вільного часу.

体を張る – ризикувати своїм життям (заради чогось), покласти своє життя (за щось): 「体を張ってでも守る」 – Захищу навіть ціною свого життя.

Ми ставимо себе на чиєсь місце, англомовні – вдягають чуже взуття (put yourself in someone’s shoes), а японці – буквально стають чиїмось тілом: 身になる – 「少しは私の身になって考えてください」 – Хоч трохи подумай, як я себе відчуваю/Постав себе на моє місце.

身に余る – більше, ніж хтось заслуговує: 「身に余る光栄」 – Я не заслуговую таких почестей.

身に付ける – прикріпляти до тіла означає як вдягати щось (тут значення досить очевидне), так і вчитися чомусь, набувати якихось навичок.

身を任せる – поручати, вручати своє тіло кому-небудь теж має два значення: віддавати себе на чиюсь милість (「運命に身を任せる」 – віддаватися на милість долі) або ж спати з чоловіком, віддатися чоловікові.

2. 血 – кров.

血が騒ぐ – кров бушує, тобто буди збудженим, (радісно) хвилюватися.

血を分ける – поділяти кров, тобто бути кровним родичем.

3. 骨 – кістки, а також кістяк, остов у душе широкому значенні.

骨折り損 – старатися дарма, даремна праця.

骨が折れる/骨を折る – означає відповідно бути тяжким, потребувати багато роботи та старатися з усіх сил, можна сказати, так, що аж кості ламаються.

骨を埋める – у нас кажуть: "Тут мене і похоронять". У японців схожий вираз, але стосується від закопування кісток і означає, що хтось залишається десь назавжди. Причому "десь" може означати не лише географічне місце, а і, наприклад, певну фірму, роботу, сім’ю.

4. 肌 – шкіра людини, а також текстура якогось матеріалу.

Відчути на власній шкірі – майже дослівний переклад 肌で感じる. Також має схожі значення бачити на власні очі, переконатися на власному досвіді.

肌が合う (зазвичай у формі 肌が合わない) – добре ладнати з кимось.

肌に合う – добре підходити, бути якраз таким, як треба: 「この仕事は私の肌に合っています」 – Ця робота просто ідеальна для мене.

На сьогодні це все. У наступному випуску я візьмуся за голову (образно) та за все, що на ній є: очі, ніс, рот, вуха та інше. Не пропустіть!

またね！

(2 голосів, 5.00 )

 Loading ...

| 614 переглядів | Прокоментуй!

Не лякайтеся, мова йде всього-навсього про подкасти, які дійсно можна закачати на портативний програвач і слухати де завгодно, займаючись чим завгодно. Серед них є, звісно, і такі, що можна використовувати для вивчення японської.

Автор фото: Todd Ryburn

Тож сьогодні я представлю вам трохи подкастів, відібраних за двома ознаками: вони японською мовою або про японську мову та безкоштовні. Підбірка дуже суб’єктивна, але, можливо, стане вам у нагоді.

Чим слухати подкасти? Я використовую iTunes, який і закачує автоматично епізоди, і програє як аудіо, так і відео. Але підійде також будь-який інший RSS-агрегатор та програвач.

Навчальні

1. Про Japanese101.com я вже писала, читайте отут. Повторю лише, що поки що це найбільш професійний та структурований навчальний подкаст із тих, що я знаю.
2. Відео-подкаст Gaba G Style English. Так, це курс не японської, а англійської мови. Але призначений він для японців, тож ведуча-японка коментує всі ситуації та фрази, які там розбираються. Тобто завдяки йому можна вчити обидві мови: японську та англійську.
3. Learn Japanese with Beb and Alex – любительський курс від… ну, з назви ясно, від кого. Беб – японка, Алекс – англієць, судячи з вимови. Розповідають вони про всяке: і про значення окремих слів та виразів, і про звичаї, і про повсякденне життя. З навчальної точки зору випуски абсолютно неструктуровані, але загалом дізнатися багато чого про Японію можна.
4. Lean Japanese @ Japancast.net – подкаст, який ведуть Пол та Хітомі. Починали вони з невеликих уроків, у яких Хітомі пояснювала різні фрази з аніме. Потім були випуски, присвячені лексиці з JLPT 4. Зараз створюють відео-випуски (на жаль, дуже “важкі” – по 200-400 Мб). Уроки теж непослідовні, але послухати буває корисно. Крім того, на їх сайті Japancast.net теж є усяка цікавина про Японію.

Різноманітні

1. Nippon VoiceBlog – зовсім невеличкий подкаст, який зараз, на жаль, не виходить. Присвячений культурі Японії.
2. Japanese Classical Literature at Bedtime – начитуються твори з японської класики.
3. STARMAN – ви вірите у гороскопи? Я – ні. А от на японській слухаю для тренування. Випуски коротенькі та ненав’язливі.

Науково-популярні

Як колишньому науковцю, мені цікава дана тема. Якщо вас вона не цікавить, можете пропустити цей розділ.

Автор фото: ComputerHotline

1. 惑星ツアーズ – подкаст усього з 11 випусків, кожен з яких присвячено одній планеті, плюс один про Місяць.
2. Star Watching Express – астрономічні новини та огляд зоряного неба.
3. AstroRadio: Kagaku no Tobira – астрономічний подкаст.
4. The Voinich Manuscript: Kyokashou та Hondana – короткі випуски про науку, новини науки та розповіді про нові наукові видання.
5. Science Talk – науково-популярний канал.
6. Science Podcast Portal – включає у себе подкасти Voinich та деякі інші.

Решта

Взагалі-то я не люблю слухати радіо, усілякі там новини та музично-розважальні балачки ді-джеїв. Тож і порекомендувати вам у цьому розділі нічого не можу.

Однак знайти потрібні подкасти дуже просто. Так, у iTunes варто зайти у пошук, вибрати тип “Подкасти”, мову “Японська” – і перед вами море програм на всі смаки.

Слухайте на здоров’я!

(2 голосів, 5.00 )

 Loading ...

| 592 переглядів | 4 коментарі

Будинок починається з фундаменту, а вивчення мови (усної її частини) – зі звуків. Добре, якщо фундамент міцний, а вимова ваша за самого початку поставлена правильно.

Автор фото: kzys

Проте у самоучок із цим виникають проблеми: навчитися вимовляти звук буває важко, навіть маючи детальний опис і малюки (кінчик язика туди, корінь – сюди), а проконтролювати правильність нікому. Вчитися на слух – не всім дано. Тому вимова – це той розділ, який бажано вчити з професійним викладачем, навіть якщо все решту ви збираєтесь освоювати самостійно.

Причому проблемними виявляються не лише явно складні звуки, яких немає у рідній мові (бо те, що їм треба приділяти особливу увагу, зрозуміло усім), а й ті, про які у підручниках пишуть: “Вимовляється близько до Х, але…“. Так от, без стороннього і суворого контролю учень має схильність нехтувати усе, що після але, і вимовляти “точно так, як Х“. Бо ж звучить схоже, а зусилля краще потратити на складні звуки, від яких язик у трубочку скручується!

На жаль, такий підхід не спрацьовує. Якщо вимовляти деякі звуки абсолютно правильно, а інші – як свої рідні, то мова все одно звучатиме неприродною, з дивним акцентом.

Тож давайте сьогодні ще раз поговоримо про такі схожі, але все одно “не такі” японські звуки.

1. О в японській мові менш відкрите, без округлення губ.
2. У теж вельми “скромне”: ледь відкрийте рот, так що зуби майже зімкнуті, трохи розтягніть губи в сторони, наче усміхаючись, і пробуйте вимовити У. Спочатку може прозвучати щось незрозуміле, ніяким боком на У не схоже, але практика зробить своє.

   У та І між глухими приголосними редукуються: цукі – цкі, хіто – хьто. У кінці слова теж іноді не вимовляються (дес, –мас; йошь).

3. Не хочу тут устрявати в академічні суперечки про шипіння vs сюсюкання (а також дзюрчання vs джеркотіння та тьохкання vs чортихання), однак сказити про ці звуки дещо потрібно.

   Склад し по способу утворення звуку все-таки ближчий до СІ, просто С у ньому шепелявить. Тож вчіть його, вимовляючи СІ, але трохи просуваючи кінчик язика глибше у рота по піднебінню, доки не зашипить.

   ち – теж не чисте ЧІ, а десь між ЧІ та ТІ.

   ДЖ – це один звук, а не два! Власне, як і в українській (джміль).

   Те ж саме стосується ДЗ (як у дзвінку), тільки пам’ятайте, що всередині воно вимовляється ближче до З: назе, але дзаннен.

4. Х видихується легко, майже непомітно. Наприклад, хонтоні мені і досі чується як онтоні.
5. Ф та В в японській – губно-губні, а не губно-зубні. Це означає, що при їх вимові верхня губа (а не верхні зуби) торкається нижньої губи.

   Щоб вивчити склад ФУ, задуйте свічку, вимовляючи його. Тільки У теж має бути японським – стриманим, без витягування губ. Просто легенько видувайте повітря між губами.

   В (що у складі ВА) подібний до англійського W або ж до українського В у складі ВУ (вулиця, вулик): з ледь заокругленими губами, які ледь торкаються одна одної при вимові.

6. Японці не завжди розуміють різницю між Р та Л. Дійсно, японське Р утворюється подібно до Л: кінчик язика один раз легенько торкається верхівки зубів, і утворюється Л-подібне Р, без нашого рррррозкотистого рррокоту.
7. Японське Ґ – то завжди Ґ (воно ж російське Г), але ні в якому разі не українське Г (про виняток – у наступному пункті). На жаль, на новому ноутбуці я ніякими сполученнями клавіш не можу видобути цю нещасну літеру, тож у транскрипції пишу г, хоча це і неправильно
8. Звук Н має три варіанти вимови в залежності від положення:

   а) Н на початку складу або одиночне Н перед т, ц, д, дж, дз, н, р вимовляються як звичайне Н.

   б) перед М, Б, П читається як М.

   в) перед К та Ґ перетворюється на той носовий звук, який ви, можливо, вчили у англійській мові у –ing-овому закінченні. Позначається він як англійське n зі слонячим хоботом (ŋ), а для вимови рекомендується настроїтися вимовляти Ґ, але в останній момент передумати і замість нього сказати Н.

   До речі, Ґ у цьому випадку теж змінюється, тобто сполучення НҐ вимовляється близько до ŋŋ (каŋŋае).

Про звуки на сьогодні усе, однак є ще два моменти, які слід сказати про вимову загалом.

Перший – це тоновий наголос. Однак я сама його не опанувала, тож нічого писати про нього не буду. За будь-які поради, як з ним справитися, буду вдячна.

Другий – це… Втім, я навіть не знаю, як його назвати, і стосується він не лише японської, а усіх мов. Тож йому я відведу окремий допис, якщо тільки зможу сформулювати свої розпливчасті думки у щось читабельне.

Тож на сьогодні таки усе. До побачення!

(1 голосів, 5.00 )

 Loading ...

| 691 переглядів | 2 коментарі