Лют
1

6-та річниця

Glasses on a book

За турботами непомітно пролетів рік — “Мушлі” виповнюється 6 років.

Що зроблено? Менше, ніж хотілося (в середньому по 2 дописи на місяць), але більше, ніж минулого року, який за весь час заледве нарахував 12 статей.

Що у планах?

Перше: Продовжити хоча б на цьогорічному рівні.

Друге: Чомусь мені забажалося зібрати із “Мушлі” електронну книгу, присвячену японській мові. Перш за все, для себе: побачити, які теми висвітлені, а які залишилися поза увагою та мають бути внесені у чергу на написання. Як усі розділи заповняться, то можна вважати, що справа зроблена, і життя прожите не даремно. (Жарт)

У будь-якому разі, через рік подивимось, що з того вийде.

А на сьогодні все. またね!

Січ
28

Низка слів. Випуск 14: Так чи ні

Якщо я не збилася з ліку, то ця бусинка у низці — чотирнадцята.

Щоправда, деякі неполічені дописи теж мали справу з набором слів на певну тематику, але нехай. Будемо вважати для зручності, що саме сьогодні — продовження серії.

Отже, подивімося, як японці виражають згоду та незгоду.

はい — найвідоміше “так”. Використовується всіма, і чоловіками і жінками, і старими і малими, і офіційно і не дуже (хоча скоріше офіційно).

Однак слід пам’ятати, що はい — це скоріше “Я почув вас і зрозумів вашу думку”, ніж “Ви праві, я з вами згоден”.

Також, як і решта “так”, використовується у розмовах у якості підтакувань (相づち): коли один співрозмовник щось розповідає, а інший киває головою та все はい、はい, чи そう、そう, чи うん-кає, чи ще якось виражає згоду.

いいえ — негативний аналог はい — універсальне заперечення.

Зверніть увагу, що у японській мові відповідь дається на суть питання, а не на форму:

わかりませんか? — Не розумієш?

— はい、分かりません — Так, не розумію; або ж

— いいえ、わかります — Ні, розумію.

あ、元気そうじゃないか — О, (вже) здоровий/бадьорий (позитивне твердження, незважаючи на заперечну форму)

— はい、元気です — Так, здоровий

— いいえ、元気ではありません — Ні, не здоровий

ええ — сказане нейтральним тоном, означає згоду — “так”. Загалом же використовується для вираження сильних почуттів — здивування, недовіри, радості, гніву, тощо. У такому випадку часто “витягується” голосом у довге, емоційне ええぇぇぇ! (Не плутати з へぇ!, яке має відтінок недовіри).

うん — неформальне “так”. Втім, воно хоч і записується як うん, але більше схоже на мугикання — подібно до нашого “Угу”, яке вимовляється із закритим ротом.

ううん — заперечний аналог うん. Так само “промугикується”, а не вимовляється чітко.

そう (だ/です) — “Так (є)”, “Саме так”. そう саме по собі означає “так, таким чином”, тобто це вже більш чітке підтвердження саме згоди чи визнання правоти співбесідника, ніж はい.

いや — неформальне, розмовне, в основному чоловіче “ні”. Не плутати з прикметником 嫌(-な), який означає “неприємний, бридкий”.

違う — буквально: Відрізнятися; Бути помилковим, неправильним. У відповідь на питання чи твердження означає “Ні”.

Крім, власне, підтверджень чи заперечень, є ще слова, які виражають невпевненість у відповіді чи небажання давати відповідь, ухиляння від прямої відповіді, тощо.

Наприклад, у таких значеннях можуть використовуватися さあ та まあ.

На сьогодні все, またね。

Січ
1

З Новим роком!

Mary Christmas and Happy New Year
Jack (Flickr, CC)

Ну от і ще один рік позаду, непростий, прямо скажемо, рік для українців.

Попереду… Що ж, мабуть, не легший.

Mary Christmas and Happy New Year
Chris Jones, (Flickr, CC)

Але так само невідворотно, як відходить старий та настає новий рік, темна полоса має рано чи пізно змінитися на світлу.

Понадіємось же, що для України тяжка година закінчиться уже у наступному році, і справи підуть на краще.

Як і у кожного з нас окремо — що б не приніс нам 2014-й рік, а 2015-й нехай буде кращим — у особистому житті, у роботі чи навчанні, у поточних та майбутніх проектах.

І, звісно, не забуваймо про японську мову (не буду казати про мангу та аніме. Особисто у мене 2014-й рік видався дуже бідним на них – не той настрій).

Зокрема, нумо вивчимо або освіжимо у пам’яті новорічний лексикон, який стане у нагоді, якщо є кого поздоровити японською.

Втім, припиняю відволікати вас від новорічних святкувань, і прощаюся до нового року:

新年、おめでとうございます!

Mary Christmas and Happy New Year
Gary Robertson, (Flickr, CC)
Гру
20

Ода героїням

На ідею проспівати цю оду мене наштовхнула книжка A Room of One’s Own by Virginia Woolf.

Звісно, вона не має ніякого відношення до аніме та манги. Але у ній, крім всього іншого, є ще й таке цікаве спостереження.

Довгий час, мало не до самого кінця минулого тисячоліття (а вам відомо, коли саме жінки в західній Європі отримали право голосувати або працювати без дозволу чоловіка?) жінки не могли навіть подумати, щоб увійти у коло можновладців (в залежності від місця та часу до них належали знать, політики, багатії, торговці, воїни, видатні письменники, громадські діячі, тощо). Ці заняття не вважалося достойним, підходящим та природнім заняттям для жінки.

Однак якщо почитати книжки цих періодів, то виявиться, що жінок там — повна чаша, та ще й яких жінок!

Візьміть для приладу Шекспіра: які у нього розумні, бідові, яскраві героїні! Флобер пише про пані Боварі, Ібсен – про Нору, Діккенс — про крихітку Дорріт, Толстой — про Анну Кареніну…

Звісно, не всі з героїнь — розумні, бідові та яскраві. Але справа не тільки у їх якості, каже нам пані Вульф, а й у кількості. У літературі (яка писалася в основному чоловіками) жінок — не перелічити. Історія ж, як вона до нас доходить, на диво бідна жіночими персонажами.

Звичайно, були всілякі там королеви — куди ж від них подітися, якщо у королів народжуються не лише хлопчики. А от якась self-made Жанна Д’Арк — радше виняток.

Японська культура, попри свою самобутність, не обійшлася без “Ієрогліфи занадто складні для жінок, хай он хіраґаною пишуть”.

Втім, нащо згадувати минуле, якщо сучасність дає досить матеріалу для роздумів.

Причому для цього не треба навіть особливо знати японське життя. Просто анімешно-мангові героїні настільки видатні (крім як розумні, бідові та яскраві, вони ще й неперевершені воїни, вчені, магічки, поліцейські, пілоти космічних кораблів), що жодна реальна жінка з ними не зрівняється — за визначенням.

Заради справедливості, чоловіків це теж стосується — куди їм до анімешних всі-як-один-супергероїв — але все ж у них є більше простору для реальних видатних діянь: у політиці, на війні, у науці, творчості, тощо.

Японська ж жінка зовсім донедавна мала після заміжжя звільнитися з роботи та сидіти вдома, господарюючи та виховуючи дітей*. Зараз ситуація дещо змінилася, але все одно — значна частина заміжніх жінок не робить повноцінну кар’єру, а в кращому випадку займається підробітками на アルバイト.

А це означає, що більшість тих прекрасних героїнь, які на раз-два дають фору своїм мангово-анімешним побратимам, створена саме чоловіками — так само, як і героїні інших літератур.

Причому кількість героїнь, якщо так подумати, загалом природна — ну, про що ж іще чоловікам думати, як не про жінок?

Цікаво інше: чому ідеальна мальована жінка настільки відрізняється від ідеальної реальної? Чому у анімешних героїнях ціняться впевненість, сила (в тому числі і фізична), розум, розкутість та інші “бідові” якості, зате реальна жінка має дріботіти позаду, кланятися, завжди бути ввічливою та слухняною, і не лізти у чоловічі справи? Чому гноблячи реальну жінку, підносять вигадану?

У пані Вульф є кілька цікавих думок щодо такого положення справ — раджу їх почитати: як не дивно, далеко не всі з них застаріли за пройдене століття.

У мене теж є ідеї, але виказувати їх я не буду — занадто велика тема, та і не у дусі “Мушлі” (і так я з цим дописом ходжу по краю оффтопу).

Але все ж, цей феномен, на мій погляд, вартий уваги.

А ви що думаєте?

 

*Японський патріархат мав свої особливості, як-то: оскільки господарством повністю займалася жінка, то і заробленими чоловіком грошима розпоряджалася вона — зокрема, тримаючи у себе його зарплатну картку та видаючи чоловікові з неї “кишенькові гроші”. Отакі-то пригнічені японські жінки.

Гру
10

Що спонукало мене на цей допис

Swings 1

Відповідаючи на питання однієї з читачок, я несподівано для себе виявила, що пропустила доволі важливу тему: каузатив, або ж спонукання (якщо я не помиляюся у переведенні японської термінології на українську).

Що ж, доки “Мушля” жива, не пізно виправитися, чи не так?

Як утворюється

1-ша група дієслів: 1-ша основа + せる

行かせる, 飲ませる

2-га група дієслів: 1-ша основа + させる

止めさせる, 食べさせる

Винятки:

する — させる

来る — 来させる

Утворене спонукальне слово відмінюється як дієслово 2-ї групи: 行かせない, 飲ませたい.

Як вживається (частинки)

1. (Спонукач) は/が + (спонукуваний) を + (спонукальне дієслово)

お母さんは子供を勉強させている — Мати примушує дитину вчитися

父は私を映画館に行かせた* — Батько дозволив мені піти на стадіон

Але якщо у реченні зустрічаються і інші を, то тоді біля спонукуваного ставиться частка に:

父は私に映画を見に行かせた* — Батько дозволив мені піти подивитися кіно

2. (Спонукач) は/が + (спонукуваний) に + (об’єкт дії) を + (спонукальне дієслово)

お母さんは子供に野菜を食べさせました — Мати примусила дитину з’їсти овочі

x-default

Значення

Спонукання вживається у 4 основних значеннях.

1. Примус, доручення, завдання

Два класичні приклади (коли батьки примушують дітей вчитися та їсти овочі) наведені вище. Ще один — з робочих моментів:

上司は私に仕事をさせました — Бос примусив мене працювати/доручив мені роботу (Ах, як він міг!)

2. Дозвіл, послуга

Сюди відносяться вищенаведені приклади, відмічені зірочкою. Справа у тому, що дозвіл чи послуга — це позитивні направлені дії, а з ними часто (коли дія якимось чином стосується того, хто говорить) використовуються слова направленості: くれる/くださる, やる/あげる, もらう/いただく**.

Порівняймо:

お母さんは子供にアイスクリームを食べさせた — Мати дозволила дитині поїсти морозива (ні мати, на дитина не мають до нас жодного відношення)

母は (私に) アイスクリームを食べさせてくれた — Моя мати дозволила мені поїсти морозива

** Зверніть увагу, що підметом з もらう/いただく має бути Я:

彼はわたし を/に 行かせてくれました — Він дозволив мені піти (спонукання, позитивна для мене дія)

私は彼に行かせてもらいました — букв. Я отримала від нього дозвіл піти (спонукання, позитивна для мене дія)

Вираз із もらう/いただく дуже схожий на пасив, тільки, на відміну від пасиву, має позитивну конотацію:

私は彼に行かせられた — букв. Я була примушена ним піти (спонукальний пасив, негативна дія)

(Для повноти картини:

私は彼に行かれた — Він від мене пішов (пасив потерпілого, негативна дія))

Blue flower buds

3. Прохання

Спонукальне дієслово + くれる/くださる чи もらう/いただく в питальному реченні використовуються для ввічливих прохань. Зверніть увагу на виконавця дії:

読んでください — (Ви) почитайте мені, будь ласка

読んでくださいませんか — Чи не почитаєте ви мені (більш ввічливо)

読ませてください — Дозвольте (мені) почитати, будь ласка (спонукання)

読ませてくださいませんか — Чи не дозволите мені почитати? (дуже ввічливо, спонукання)

読ませてもらえますか — букв. Чи можу я отримати дозвіл почитати? (спонукання, дивіться вище про もらう та いただく)

もらう та いただく використовуються у вигляді もらえる та いただける (букв. Чи можу я отримати?…)

4. Збудження почуттів

Використовується, щоб показати, що одна людина викликала певні почуття або емоційну реакцію своїми діями.

До слів, з якими може використовується ця спонука, відносяться: веселити, смішити, дивувати, сердити, засмучувати, доводити до сліз, хвилювати, нервувати, тощо. Об’єкт спонукання позначається часткою о:

妹を泣かせないでよ! — Не доводь свою сестру до сліз!

クラウンは子供を笑わせるものだ — Клоун — це той, хто смішить дітей

 

Крім того, говорячи про спонукання, треба згадати і про спонукальний пасив. Я про нього писала у другій частині серії дописів про пасив.

 

На сьогодні досить (щиро сподіваюсь, я сама не заплуталась у всіх цих спонуканнях та напрямках дії. Якщо знайдете помилку, пишіть).

またね!