Сер
22

Полювання на паршиву вівцю

Вівці
Tim Green (Flickr, CC)

Колись я вже писала про цікаві граматичні конструкції, які можна найти у художніх книжках, але які важко знайти у підручниках.

Сьогодні візьмемо уривок із 国境の南、太陽の西 Харукі Муракамі, якого я нарешті домучила (до чого ж він нудний, словами не передати!). Але з паршивої вівці хоч вовни жмут — і з Муракамі можна взяти якусь користь.

Наприклад:

その赤いカシミアのコートと大きなサングラスは僕に島本さんのことを思い出させた。僕が渋谷から青山まであとをつけていったときの島本さんをだ。

У першому реченні говориться “Те червоне кашемірове пальто та великі сонячні окуляри нагадали мені Шімамото” (не літературний переклад).

У другому — “(Тодішню) Шімамото-сан, за якою я йшов слідом від Шібуя до Аояма”.

За правилами, опис Шімамото (яким по суті є друге речення) мав би стояти перед словом “Шімамото” у першому реченні. Тоді ми б мали: “Те червоне кашемірове пальто та великі сонячні окуляри нагадали мені (тодішню) Шімамото, за якою я йшов слідом від Шібуя до Аояма”.

Однак автор вирішив винести опис у окреме речення для підкреслення (яку б літературну мету він при цьому не переслідував). Власне, таке і у нашій мові можна зробити — якщо автору так заманеться з якихось естетично-літературних міркувань.

Крім того, зауважте, що Муракамі не просто вирвав фразу і поставив її окремо (тоді б вона обривалася на 島本さんを), а дійсно зробив із неї речення, додавши частку у кінці.

На відміну від “вирваних” фраз, які зустрічаються відносно часто, от таке перетворення фрази у речення вкинулося мені у вічі вперше, тому я і вирішила ним поділитися.

На сьогодні все. またね!

Вівці
lonics (Flickr, CC)
Лип
29

Низка слів. Випуск 16: Відпочинок

Beach 1
Dan Querioz (Flickr, CC)

Коли як не влітку писати про відпочинок? Давайте-но подивимось (доки той відпочинок ще не закінчився. Не диво з моєю швидкістю написання).

休む — найуживаніше, найуніверсальніше та найзагальніше слово. Означає “відпочивати, не працювати”, а також “пропускати (роботу, навчання, тощо)”.

Похідне від нього — 休み, тобто відпочинок у широкому сенсі: і фізичний відпочинок, і відпустку, і канікули, і перерву у якомусь занятті, і пропуск чогось.

Зокрема, найбільш відомі 休み: 夏休み, 秋休み, 冬休み, 春休み (формально — 夏季休暇 і т.д.) — сезонні канікули/відпустки, а також — 昼休み (обідня перерва, денний відпочинок).

У сполученнях 休 також має значення відпочинок, перерва:

休日 — вихідний (святковий) день

定休日 — регулярний вихідний день

休息 — відпочинок, спокій

休暇 — канікули, відпустка, вихідний

休憩 — перерва, відпочинок, антракт

Також — перерва, зупинка (зазвичай тимчасова):

休業 — стосується зупинки, перерви, (тимчасового) закриття, пов’язаного з роботою підприємства/фірми, тощо; 休校 — (тимчасове) закриття школи; 休戦 — перемир’я; 休航 — (тимчасова) зупинка рейсів; 休場 — (тимчасове) закриття (театру), невиступ (на сцені); 休講 — (тимчасова) відміна лекцій; 休診 — (тимчасова) зупинка прийому хворих (у лікарні), і т.д.

Якщо ви дивитесь аніме, то напевне так чули слово 暇 (вільний час), зокрема як 暇がない — у мене немає (вільного) часу. Також 暇 означає відпустку (休暇).

憩う — відпочивати, робити перепочинок; 憩い — відпочинок, перепочинок.

На сьогодні все — щоб не відривати вас надовго від літнього відпочинку.

Beach 2
Charlie Stinchcomb (Flickr, CC)
Лип
5

Повернення блудної блогині

Daisies 1 Подивилася я на календар та на “Мушлю”… Ой, леле, у червні нічогісінько не написала! Загулялася із дочкою на її канікулах, і собі відпустку влаштувала.

Звісно, то не означає, що я закинула японську, зокрема, читання, бо для мене читання — то і є відпочинок.

До читання відносяться не лише книжки, а і всяка інша всячина. Зокрема, стрічка оновлень у соцмережах, яка принесла мені наступне посилання:

http://krakozyabr.ru/

Як виявилося, це непоганий сайт про японську мову, хоча останній випуск — півтора роки тому. Але там є цікаві матеріали, наприклад, про японську пунктуацію (про що чомусь рідко пишуть у підручниках), тематичні розділи (про назви планет, кольори, тощо).

Крім того, до корисного читання можна віднести японські блоги. Якщо крім вивчення японської у вас є іще якесь хобі, то можна поєднати приємне з корисним та читати про нього японською. Наприклад, я любою дописи про Англію (чимось вона мені романтична):

イギリス毒舌日記

та

演劇人•山中結莉 (ゆうり) のイギリス三昧

Про Японію (в основному подивитися фото):

どんぐりの大江戸ブログ

І, звичайно, — КОТИ!!!

MONOTONE ねこネコ猫な毎日

Отака-то читанка відволікає мене від писання (соцмережі – зло).

А що читаєте на канікулах ви?

Тра
31

Низка слів. Випуск 15: Не знаю і знати не хочу!

У минулому розділі “Низки” ми розглядали слова підтвердження та заперечення — різні варіанти “так” чи “ні”.

Сьогодні подивимось на “Не знаю” — нерідка, я думаю, відповідь.

Отже:

知る — знати; дізнаватися; знайомитися

分かる (рідше 解る чи 判る) — розуміти; бути відомим

Не знаю” — це 知らない чи 分からない.

知る/知らない вказує на наявність/відсутність фактичних знань, воно більше пов’язане з інтелектом та розумом.

分かる —  скоріше “розумію”, але у значенні “бути відомим” воно використовується схоже на 知る.

Наприклад, у аніме часто чується:

私の気持ちをわかってほしい — Хочу, щоб ти зрозумів мої почуття

Але також:

彼の行方が分からない — (Мені) його місцезнаходження невідоме (Я не володію фактичною інформацією щодо його перебування)

知らない, крім того, особливо у вигляді розмовного 知らねぇぇぇ, має відтінок “Не знаю і знати не хочу”, у той час як 分からない просто вказує на факт незнання чи нерозуміння.

У аніме також зустрічаються такі вислови, які корисно знати:

知るわけないだろう! — Та звідки мені знати?! (букв. Немає причин, чому б я це знав)

(自分で) 分かるでしょう — (напівстверджувально) Ну, ти ж сам розумієш

分かるはずなのに。。。 — Мав би знати/розуміти/здогадатися, але… (такий тупий, що і поняття не маєш)

Отака сьогодні коротенька низка. Але про знання і розуміння загалом, не лише як відповідь на питання, ще поговоримо у наступному випуску.

Тра
18

Про Японську лайку

Точніше, про її відсутність здибалось мені отаке: Why Japanese doesn’t need swear words.

Щось мені, правда, не віриться, що у японській всього два слова, яких не можна вимовляти у культурному товаристві, але про залежність “лайливості” слів від тональності знати варто.