Фото: coniferconifer

У минулому дописі про ввічливість ми розглянули загалом особливості міжособистісного спілкування. Сьогодні зосередимося на стилях мови в залежності від ступеню ввічливості.

Їх три: неформальний (просторіччя), нейтрально-ввічливий та шанобливо-ввічливий.

Неформальний стиль використовується при спілкуванні з рівними близькими (друзями), близькими (у сім’ї), а також при звертанні "вищих" (по віку або положенню) до (явно) "нижчих".

Характерні риси:

• використання зв’язки да (Тайхен да) або її опущення (Самуй!);
• використання словарних форм (без суфіксу –мас) у якості присудка (Хон о йонде іру);
• позначення дій 1-ї (Я) та 2-ї (Ти) особи одними й тими ж словами. Дії 3-ї особи (Він) можуть (проте не обов’язково) позначатися шанобливими формами та словами, але без суфіксу –мас (Я кьта, Ти кьта, Він кьта/ірашшятта);
• (в усній розмові) всілякі "неправильності": опускання відмінкових суфіксів (Анта, бака?); випадінням голосних (-те іру –> –теру); скорочення складів (-те + ва –> тя, –те шімау –> -тяу, кереба –> -керя, тощо); переставляння місцями частин речення (Бака? Анта), тощо.

Нейтрально-ввічливий стиль використовується при розмові майже з усіма чужими, незалежно від віку та положення (виключенням є хіба що звернення дорослого до чужої дитини, і то не завжди), та до не дуже, але вищих. Особливості цього стилю:

• використання зв’язки дес (Тайхен дес, Самуй дес);
• оформлення кінцевих форм дієслова суфіксом –мас (Вакарімашьта);
• дії Ти та Він можуть частково позначатися (але не обов’язково) спеціальними словами і граматичними формами (див. Шанобливий стиль).

Шанобливо-ввічливий стиль використовується при розмові з вищими по положенню та старшими. А також (по бажанню) його можна використовувати по відношенню до чужих, яким ви хочете виразити особливу пошану.

Головна особливість цього стилю (крім того, що загалом використовуються більш ввічливі еквіваленти звичайних слів) – це те, що у ньому дії першої та другої/третьої особи позначаються по-різному.

Для дій першої особи (Я, той, хто говорить) використовуються так звані "скромні" форми:

• О + 2-га основа дієслова + шімас/іташімас (О-йомі-шімас/іташімас); зі словами китайського походження замість о- використовується префікс го-: Го-ренраку-шімас.
• Спеціальні слова, які заміняють нейтральні: ору замість іру, маіру замість куру та іку, дзонджіру замість шіру, та ін.
• Де годзаімас замість дес.
• Позначення своїх родичів відрізняється від чужих: мій батько – чічі/ояджі, Ваш/його батько – о-то:-сан.

Дії Ти та Він описуються шанобливими формами:

• Спеціальні слова замість нейтральних: ірашшяру замість іру, куру та іку, ошшяру замість ію, та ін.
• а) О + 2-га основа + ні нару/насару; б) о + 2-га основа + дес; (в обох випадках замість 2-гої основи може бути використане слова китайського походження, тоді префікс о заміняється на го); в) пасивна форма дієслова замість активної (Нані о какаремашьта ка?)
• О + прикметник у формі на –те + ірашшяру (О-ісогашькуте ірашшяімас ка).
• Чужі родичі позначаються більш ввічливо (чічі –> о-то-сан).
• До іменників, що відносяться до сфери Ти та Він, додаються префікси о- чи го- (класичне О-генкі дес ка? – Генкі дес).

З граматичної точки зору форми ввічливості досить регулярні, тож вивчити їх не так і важко. Значно складніше – розібратися, як правильно їх використовувати. Оце вже нетривіальна задача, бо кожну ситуацію треба розглядати індивідуально і оцінювати (одночасно!) з позицій свій-чужий, вищий-нижчий, дія пов’язана чи не пов’язана з Ти/Він, сприятлива чи ні, тощо. Однак, щоб не плутатися, сьогодні обмежуся чистою граматикою, а більш детальні пояснення залишу на наступні випуски.

Тож до побачення! またね！

(Оцініть допис)

 Loading ...

| 778 переглядів | Прокоментуй!

Автор фото: vince42

Продовжуючи цикл дописів про японські усталені вирази, що стосуються людського тіла (Частина 1, Частина 2), розберемося-но з тим, що знаходиться у нас на голові.

1. 顔 – обличчя; вигляд; честь, репутація (як у потерять лицо).

Мати широке обличчя (顔が広い) насправді означає широке коло знайомств. На відміну від великого обличчя (大きな顔をする), яке характеризує пихату, зарозумілу, чванькувату людину.

顔が利く (букв. Обличчя спрацьовує, діє) означає – мати вплив, а більш активне 顔を利かす – користуватися цим впливом, пускати в хід свій вплив.

В аніме часто використовується 顔を出す, що означає з’являтися, приходити кудись, відвідувати, тощо. Наприклад, 顔 (を) 出すな！ – це наказ або рекомендація: (Більше тут) не з’являйся/Не приходь сюди/Щоб я тебе тут більше не бачив!

Що стосується репутації, то її можна втратити, забруднивши обличчя (а також ім’я – 顔/名を汚す), або ж відстояти (顔を立てる).

Руйнувати чиєсь обличчя (顔をつぶす), як неважко здогадатися, – заплямувати чиєсь ім’я, поставити у незручне положення.

Що цікаво, обличчя у Японії можна позичати (顔を貸す). Але означає це всього лише підійти до когось, провести з кимось час.

2. 髪 – волосся. Також 毛, але останнє частіше використовується як шерсть (за виключенням хіба що 髪の毛 – волосся голови).

Мабуть, волосся таки може ставати дибки, бо інакше як пояснити, що у різних (і неблизьких!) народів є настільки схожий вираз: 髪の毛の逆立つ(ほど怖い)?

3. 額 – лоб. Коли люди збираються, щоб щось обговорити, порадитися у чомусь, то кажуть: 額を集めて (相談する).

Цікавий вираз для супитися: буквально він означає скласти на лобі вісімку (звісно, японську): 額に八の字を寄せる.

額に汗して(働く) – (працювати) у поті лиця.

Про маленький клаптик землі кажуть, що він розміром 猫の額. От уже дійсно маленький!

4. 眉 – брови, за допомогою яких можна виразити свої емоції, наприклад, насупитися: 眉をひそめる/しめる/集める. Або ж, навпаки, 眉一つ動かさぬ, тобто і бровою не повести.

5. 耳 – вухо; слух; вушко (голки); ручка (кружки, чашки); кромка (одягу, тканини); куточок (сторінки).

Найпростіші вирази щодо вуха – це 耳がいい/悪い, що означають добре/погано чути. Їх синоніми – 耳が早い/遠い. 耳が早い також означає завжди бути у курсі подій, мати (занадто) довгі вуха.

Позичати або нахиляти вуха (耳を貸す傾ける) значить всього-на всього слухати. При цьому можна не вірити своїм вухам (耳を疑う) або ж відчувати сором, ніяковість від того, що ви чуєте (耳が痛い).

Якщо вам набридло щось слухати багато разів, заявіть, що у вас від цього уже мозолі на вухах повиростали (耳にたこができる) – і, безсумнівно, вам перестануть набридати.

6. 鼻 – ніс, а також відповідна частина тіла у тварин (хобот, рило, морда, писок).

Як і обличчя та очі, ніс може спрацьовувати: 鼻が利く означає мати добрий нюх та добре чуття на щось.

Сміятися носом (鼻で笑う) – пирхати, насміхатися.

Задирати ніс прийнято не лише у нас – у японці теж ряд ідіом про пихатість та зазнайство пов’язані саме з носом: 鼻が高い, 鼻を高くする, 鼻にかける. І те, що за надто задертий ніс можна і прочухана отримати, теж не обійдене увагою: 鼻を折る означає збити пиху, осадити.

А от чому про бабія кажуть 鼻の下が長い, для мене – цілковита загадка.

7. 口 – рот, губи; мова, слова; всілякого роду отвори, що нагадують рот; початок чогось.

Про балакуна, базікала кажуть, що у нього 口が減らない або ж 口から先に生まれる. А якщо він ще і секрети не вміє зберігати, то це 口が軽い (на відміну від мовчазної, не схильної до теревень і вибалакувань таємниць людини, у якої 口が堅い).

口を出す/口が出る – втручатися (у розмову, тощо), вставляти слово.

口が/の悪い – про злу на язик людину, яка завжди все критикує.

口が過ぎる – ляпнути зайвого, перейти рамки дозволеного.

8. 唇 – губи. Кусати їх (唇をかむ) означає бути розчарованим, неприємно враженим.

9. 舌 (також – べろ) – язик, а також те, що його нагадує у предметах (наприклад, язик у дзвоні).

Показувати язика (дражнячи або жартуючи) так і буде – 舌を出す.

Ми кажемо, що у когось язик добре підвішений, а японці – що він крутиться, обертається: 舌が回る. Протилежне – 舌が回らない – означає, що людина говорить погано, нерозбірливо, язик у неї заплітається.

10. 歯 – зуб; зубчик, зубець (у предметах).

Не носити одягу на зубах (歯に衣を着せない) – бути чесним, відвертим.

歯が立たない – бути не по зубам, надто складним, тощо.

歯の根も合わぬ – зуб на зуб не попадає.

11. あご – щелепа, підборіддя; зябра.

Про щось дуже смачне ми кажемо Пальчики оближеш, а японці – що у них аж щелепа відпадає: あごが落ちる(ほど美味い).

あごで使う – помикати (мабуть, від жесту, яким людина вказує іншій, що робити).

12. 首 – шия; голова; шийка пляшки.

Мабуть, найчастіше кубі використовується у стосунку зі звільненням з роботи. Так, 首が危ない означає, що людина на грані безробіття. Звільняти перекладається як 首にする або 首を切る (дуже красномовно, чи не так?). Бути звільненим – 首になる або 首が飛ぶ (полетіла голова з пліч). Втративши роботу, легко залізти у борги, та так, що і шия не повернеться (首が回らない).

Але що за песимізм? Адже роботу (і шию) можна і не втрачати, чи не так? 首をつながる – зберегти роботу, позицію.

На цьому, мабуть, закінчу, хоча ще по кілька прикладів на кожне слово можна понаписувати. Але як хочете дізнатися більше, то раджу взяти в бібліотеці чи купити ось цю книгу, повністю присвячену японським усталеним виразам.

А я прощаюся до наступного допису. Бувайте здорові!

(2 голосів, 5.00 )

 Loading ...

| 536 переглядів | 8 коментарів

Анімація творить дива: про те, що їй чхати на гравітацію, я вже писала; про класику (наприклад, звуки у космосі) ви й самі знаєте. А сьогодні я розповім про анімаційну дивину, яку я, правда, не знаю, куди і віднести: до біології, геометрії, оптики чи фізики матеріалів.

Для прикладу візьмемо аніме Trigun. Ось зображення його головного героя – Ваша Стампіда. Як бачите, фігура у нього трикутна – широкі плечі та просто осина талія. Тоненькі ручки-ніжки трохи псують враження, але в цілому непогана героїчна статура.

Однак через кілька хвилин трикутник магічним чином перетворюється у щось трапеційне, в порівнянні з чим руки-ноги не виглядають настільки жалюгідно. От тільки що це – оптична ілюзія, геометричне перетворення чи інопланетна фізіологія на марші – залишається невідомим.

Крім того, виникає питання – а як же виглядає Ваш насправді? Бо у аніме також здибується наступний кадр, де герой демонструє могутні м’язи, достойні культуриста-професіонала. Це достатньо узгоджується з трикутною фігурою, але ж рука, рука! (та, що справжня). Складається враження, що після виймання з рукава вона роздулася разів у два!

Ще далі ми маємо нагоду побачити Ваша взагалі без одягу. І хоча подробиць нам зі зрозумілих причин не показують, стає зрозуміло, що кінцівки у нього таки нормальної для добре тренованої людини товщини. Але ж талія, талія! Що на цей раз не так? Та пропадає вона! Точніше, теж виявляється нормальною, а не осиною.

Нарешті, Ваш вдягає чужий одяг, і отут глядача осяює: так от воно що! Без свого звичного outfit’у Ваш виглядає ну зовсім як нормальна людина з пропорційними частинами тіла, а не як гібрид оси з коником-стрибунцем. Тобто винуватий у всьому його дивний одяг, який чи то фізично стискує свого власника, чи то створює відповідну оптичну ілюзію.

Втім, чому дивуватися? Адже нам уже відомо, що одяг у анімешних героїв – вічний, не підлягає псуванню і забрудненню, а дірки та прорізи на ньому заростають мов на живому, причому без латок (чи то шрамів?). Тож і здатність вчиняти метаморфози над героєм, що його носить, хоч і є дивиною, та досить очікуваною.

Наостанок слід відмітити, що така поведінка характерна в основному для чоловічого одягу. Жіночий поводить себе якраз протилежно. А саме: якщо у героїні гарна фігура (читай: величезні буфера), то вбрання не стискуватиме її, а, навпаки, зіщулюватиметься саме так, щоб продемонструвати якомога більше жіночих принад. На відміну від чоловічого одягу, який навіть Шварценегера, схоже, прагне зробити схожим на ботанічного підлітка.

Однак на цьому запас мого здивування закінчується, а разом з ним підходить до кінця і сьогоднішній допис. Тож до наступних зустрічей! А коли ще яка-небудь дивина впаде мені у вічі, я обов’язково про неї напишу.

じゃ、またね！

(Оцініть допис)

 Loading ...

| 557 переглядів | Прокоментуй!

Автор фото: tableatny

Анімешні герої чхають на закони фізики та інших точних наук, як той алергік на полі свіжоскошеної трави: сильно, часто та аж до сліз (щоправда, не своїх, а глядачевих).

Зокрема, гравітація не дозволяє людям плигати настільки високо. Нагадаю, що рекорд Сергія Бубки – трохи за 6 метрів. А він же стрибав із жердиною та зовсім інакше, ніж анімешні персонажі: через спину, а не у позі “стоячи”, без холодної чи вогнепальної зброї і броні (які, на хвилинку, важать не один кілограм) та не прагнучи поцілити у когось конкретного.

Можна було б припустити, що стрибки-то загалом невисокі, просто “камера” поставлена знизу та зазумлена на широкий кут, як на вищенаведеному фото. Однак при стрибках-атаках герої ще й волають з усієї сили, і з тривалості їх вокальних вправ зрозуміло, що плигали вони не нижче, ніж до другого поверху. А може і вище.

Люди також не бігають по уламках скель чи будівель, які уже висять у повітрі після вибуху чи чогось подібного. У реальності, я маю на увазі, бо для анімешних персонажів то не проблема – доказ ось тут, на кадрі із Trigun.

З іншого боку, коли персонажам це вигідно, сила тяжіння працює, іще й як! Наприклад, що мало б статися із матроською спідничкою школярки, яка плигає вниз? Правильно, вона мала б задертися вгору, так що аж спідня білизна виднілася. А у аніме? Тримається попи, мов приклеєна, і лише трохи тріпотить на вітрі! Тобто чхає і на гравітацію, і на інерцію, і на опір повітря… (слід уточнити: у аніме, чиєю єдиною метою НЕ є показати якомога більше жіночих трусиків на квадратний сантиметр екрану за одиницю часу).

Втім, іншим наукам теж дістається: згадаймо лише мутантів, у яких перетворюються персонажі за лічені хвилини; і що герої то виживають після того, як їх мало не на шматочки порубають чи продірявлять, мов решето, то помирають від одного удару чи кулі; і погода у аніме така зручна – бо настає згідно настрою героїв і якраз йому під стать.

Однак то вже теми для окремих дописів. Сьогодні ж я хотіла лише пожалітися на відверте нехтування такою гарною наукою як фізика, що заслуговує більшої до себе поваги. Але, боюся, у аніме вона її не дочекається.

では、またね！

(1 голосів, 5.00 )

 Loading ...

| 419 переглядів | 2 коментарі

Автор фото: OiMax

Продовжимо розглядати людське тіло з точки зору ідіом. На черзі – голова та все, що на ній.

頭 – голова, а також, що цілком природно – розум, думки. Крім того – верхівка (в тому числі начальство), та початок.

Ми кажемо – з голови до ніг, японці можуть вказувати більше детально: 「頭 (のてっぺん) から (足の) 爪先まで」.

「頭から水を浴びたよう」 – буквально Наче (холодною) водою облили – злякатися. У нас переляк теж пов’язані з холодом: Наче мороз пробрав, Аж мороз по шкірі пішов.

А просто 頭から означає З самого початку.

Якщо ви знайомі із класикою наукової фантастики, то мабуть пам’ятаєте, як деякі автори зображували людей майбутнього: з величезною головою (то нібито мозок у них таких великий). Деякі фантасти доходили до того, що залишали людству самий мозок, без решти тіла. До чого це я? До того, що у японців, схоже, хід думок був приблизно такий самий: 頭でっかち означає і буквально, що у людини велика голова, і те, що хтось занадто академічно мислить (порівняйте з нашими яйцеголовими та pointy-headed і conehead у англійській мові).

Крім того, голова може бути:

а) стара та тверда або ж м’яка. Я не жартую: 頭が古い означає, що людина не сприймає нового, відстала від часу, консерватор. Схоже значення у 頭が固い, але воно також означає просто упертюха. З іншого боку, 頭が柔らかい кажуть про людину, яка легко сприймає нову інформацію, сприйнятлива до нового.

б) хороша чи погана, гостра чи тупа: 頭がいい/きれる та 頭が悪い/鈍い відповідно означають, що людина розумна або ж не дуже (або дуже не). Також про розумну людину кажуть, що у неї голова є (頭がある), що вона зроблена по-іншому (頭の出来が違う) або ж що вона (голова) крутиться швидко (頭の回転が早い). А у дурного 頭がない.

Коли ваші думки чимось зайняті, то можете сказати, що у вас повна голова: 頭がいっぱい.

Якщо ж у вас 頭が痛い, то вам або треба прийняти знеболююче, або вирішити проблему, яка вас хвилює (порівняйте з нашим Хай тепер у нього (про це) голова болить).

А щоб позбавитися від "головного болю", можливо, вам доведеться 頭を使う – використати вашу голову, тобто добряче подумати, поміркувати, придумати щось.

Японський варіант нашого У голову щось стукнуло – 頭に来る: розсердитися, збіситися, розгніватися; з глузду з’їхати, поводитися незвично.

І якщо це з вами трапилося, непогано було б 頭を冷やす – охолодити голову, тобто заспокоїтися, розслабитися.

Якщо ж 頭にくる комусь іншому, то, можливо, ви схопитеся за голову або розгубитеся, не знатимете, що робити чи говорити. У будь-якому випадку, ваш стан опишеться як 頭を抱える.

Однак я занадто захопилася головою, і місця для всього іншого немає. Тож усталені вирази про решту – 頭から… еее… あごまで – ви прочитаєте уже у наступному випуску.

Бувайте! またね！

(1 голосів, 5.00 )

 Loading ...

| 426 переглядів | Прокоментуй!