Автор фото: Nizam Uddin

З одного боку – Доброе слово и кошке приятно, а з іншого – Доки сам себе не похвалиш, ніхто не похвалить. Тож сьогодні давайте вивчимо кілька слів, якими можна себе нагородити, якщо ніхто інший не додумався це зробити.

1. 「天才だ!」, себто Я – геній! Пояснення, думаю, зайві.

2. 「やった！」 чується в аніме не рідше, ніж його аналог I did it! у голлівудській відеопродукції. Дослівний переклад – (Я) зробив це! (інші значення слова やる поки що не чіпаємо), але більш літературно – У мене вийшло! Мені вдалося (це зробити)! або ж зовсім літературно: Ну який же я у себе молодець!

3. 「私/僕の勝ちだ」 відноситься специфічно до поєдинків (будь то спір, гра чи бій). Можна фразу вимовити спокійно, і тоді це буде просто констатацією факту, а можна радісно заволати Я переміг!, ну, щоб усі дізналися і поздоровили.

Якщо ж ви таки спромоглися отримати похвалу зі сторони, а не від самого себе, то ви можете зреагувати

а) по-японськи скромно, тобто ввічливо повіднікуватися, мовляв, Ні, ні, мені ще вчитися та вчитися;

або ж

б) по-анімешному нахабно, тобто недбало кинути: 「当たり前だろう」, що означає: Саме собою! Мені це – раз плюнути!

Який варіант вибрати – ваша справа. У всякому випадку, бажаю вам давати навколишнім якомога більше приводів хвалити вас від усього серця.

がんばってね！

(Оцініть допис)

 Loading ...

| 118 переглядів | Залиште коментар »

У погану погоду немає бажання потикатися на вулицю, а хочеться погрітися вдома та зайнятися чимось приємним. Наприклад, подивитися аніме або ж почитати книжку.

Щодо аніме, думаю, немає потреби вас умовляти, але сьогодні я пропоную вам також погортати сторінки.

На черзі у нас Kanji in Context, яка складається із трьох частин: Reference Book та Workbook Vol.1 і Vol.2. Reference Book – то такий собі словник ієрогліфів, Workbook – для кращого запам’ятовування того, що вивчили.

Отже, особливості цього підручника:

Reference Book:

• включає в себе 1945 канджі повсякденного вжитку + ще два додаткових;
• для кожного канджі дається читання, кількість рисок та кілька слів з цим ієрогліфом;
• канджі вивчаються за певною системою: з урахуванням частоти використання, схожості форми чи значення, входження до важливих сполучень тощо;
• додатково позначаються нестандартні або спеціальні читання або значення; даються посилання на схожі за значенням чи написанням ієрогліфи; вказується також належність до термінів: історичних, природних, тощо.
• підручник містить близько 9 000 слів.

Крім того, у Workbook наведено:

• багатокомпонентні сполучення, що містять слова з Reference Book;
• приклади використання у сталих виразах;
• речення з вивченими словами (власне, обіцяний контекст).

Книга призначена не для новачків у японській, а для тих, хто вже знає близько 200 ієрогліфів та володіє граматикою на рівні Intermediate.

На мій погляд, Kanji in Context має одну дуже велику перевагу над іншими книгами цього типу і один суттєвий недолік.

Про перевагу здогадатися неважко: це можливість вчити не "сферичні канджі у вакуумі", а канджі з прикладами використання, причому у достатній кількості. Бо з початковим рівнем володіння ієрогліфами можна читати хіба що дитячі казочки – як на мене, нудно і надто стимулююче. А щоб взятися за щось цікаве дорослій людині (а тим паче літературне, де кожен автор пробу викаблучитися і напхати "неповсякденних" ієрогліфів), то треба знати стільки…

Недолік же наступний: у Reference Book даються значення ієрогліфів як окремих слів, але не вказується, що може означати даний канджі у сполученні.

Наприклад, для канджі 家 дається читання іе та учі і значення дім. Однак приклади слів з цим ієрогліфом – 家族, 家庭 (де воно значить сім’я), а також 作家 (і до чого тут, питається, дім?)

Ще гірше, коли канджі не має КУН-читання, як, наприклад, 校 в 学校. В принципі, з наведених сполучень можна припустити, що воно має відношення до школи, навчання, але як, скажіть на милість, мені його ідентифікувати для кращого запам’ятовування? Отой значок з 10 рисок, що читається як ко: та має радикал дерево зліва? По-моєму, дати значення школа було б набагато простіше і корисніше.

Тобто схоже, що нам пропонують наведені канджі та слова просто-напросто візуально зазубрити. Як на мене, це нереально з кількох причин:

• Кількість:  нагадаю, що канджі близько 2 000, а слів – 9 000.
• Схожість: якби канджі сильно відрізнялися один від одного, проблема була б не такою гострою. Але ж вони складаються з однакових "будівних елементів", і схожі канджі часто путаються, навіть ті, що, здавалося б, знаєш назубок.
• Процес навчання у дорослих потребує набагато більшого ступеню аналізу та раціоналізації, ніж у дітей. Тому більшості дорослих легше запам’ятати 政治家 як людина політики, ніж вивчити його шляхом стократного прочитання.

Підсумовуючи: контекст – це дуже і дуже добре. Але він – не панацея, і книга була б набагато кориснішою, якби автори зробили усього одну річ – додали до кожного ієрогліфа його значення.

(1 голосів, 5.00 )

 Loading ...

| 125 переглядів | 6 коментарів »

Автор фото: Paul Davidson

У одному з недавніх дописів я добряче поштурхала слово правда, і не дарма, бо в аніме його, буває, використовують по-дурному. Проте саме слово у цьому не винне (насправді воно дуже хороше), тож сьогодні давайте подивимось на нього з кращого боку.

Отже, 真 – правда, істина, реальність. 真に – насправді, дійсно, по-справжньому.

ОН-читання ШІН. КУН-читання – макото, ви напевне чули його у まことにありがとう.

真 також використовується для підсилення, наприклад

кольорів: 真っ白 – повністю білий, білосніжний; 真っ黒 – чорний, як ніч; 真っ赤 – яскраво червоний; 真っ青 – темно-синій, блідий як смерть.

І не тільки кольорів: 真っ直ぐ – прямо, строго вертикально; 真ん中 – центр, сама середина; 真夏 – середина, розпал літа.

Ну, і що стосується фрази 真の姿を現す, то вона теж не така вже й погана, тільки використовувати її треба у переносному значенні. Тоді вона означає щось на зразок нашого Показувати своє справжнє обличчя (тобто проявляти свій справжній характер, приховані риси, наміри, думки).

Та на сьогодні все. またね。

(1 голосів, 5.00 )

 Loading ...

| 134 переглядів | Залиште коментар »

Автор фото: Paul Davidson

… у цьому році буде присвячено, само-собою, Новому року.

Отже, вітаю читачів з приходом 2010 року. Загалом бажаю, щоб усі ви були здорові та щасливі, а кожному окремо – щоб здійснилися ваші плани та мрії, у кожного свої.

Крім того, анімешникам – плідного на хороші серіали року.

Тим, хто вивчає японську – натхнення, сили волі та хороших результатів.

І на завершення ось вам поздоровлення японською:

повне та офіційне 「新年明けておめでとうございます」 Шіннен акете омедето: годзаімас!

та дружнє, неформальне 「あけておめでとう」 Акете омедето:!

Сподіваюсь бачити вас на блозі і наступного року! 来年もよろしくね。

(Оцініть допис)

 Loading ...

| 152 переглядів | Залиште коментар »

Автор фото: yoppy

Серед героїв аніме трапляються так звані хлопчики з крилами за спиною, і бувають вони двох типів: ті, у яких крила справді є (наприклад, Бан з Escaflone), і ті, у яких їх немає.

Поговоримо про останніх.

Крила – то добре. Я б не відмовилася політати небом або ж мати надзвичайний талант до чогось (а саме його і називають крилами).

Але у поданні цих "талановитих" крилець у аніме є одна проблема, а саме: їх миттєве детектування оточуючими. Відбувається це двома способами.

Спосіб перший. Уявіть собі, що повний новачок або ж недосвідчений гравець, наприклад, у шахи (навіяно Hikaru no Go) опиняється за однією гральною дошкою з професіоналом, а то й чемпіоном (так, у аніме таке трапляється, і крилатим хлопчикам особливо на це щастить). Само собою, від новачка нічого особливого не очікують.

Гра починається. Професіонал робить свій хід. Новачок теж робить хід…

Бубух! То є звук падаючих від здивування щелеп, а то і тіл. Коли ж оточуючі попіднімають з долівки усе, що у них там попадало, починається захоплене ахання: Яких розчудовий хід! Він ще зовсім хлопчак, а уже!.. Надзвичайно!, та інша лабуда, яка є лабудою з наступних причин:

а) Хід міг бути цілковитою випадковістю, і таке припущення найбільш логічне стосовно новачка.

б) Хід міг бути не випадковим, але і не талановитим: наприклад, якщо гравець побачив його по телевізору у грі професіоналів, і просто запам’ятав, що ось на такий хід треба відповідати таким.

в) Нарешті, хід міг бути обдуманим і таки свідчити про наявність таланту. Проте ступінь талановитості можна визначити лише з наступних ходів та з усієї гри у цілому. У випадку ж із крилатим хлопчиком ні в кого немає сумнівів: так, наче у нього над головою з’являється сяюча корона з надписом: Геній. Ану падайте усі ниць! І оточуючі зразу ж у це вірять та страшенно 楽しむ побачити, що з ним буде далі, або ж самим провести з ним гру.

Підсумок: не можна судити про ступінь крилатості по одному (а тим паче першому!) ходу або руху.

Другий спосіб миттєвого детектування ще гірший, ніж перший, бо там і про талановитий хід мова не йде.

Наприклад, талановитий музикант (навіяно Nodame Cantabile) чує перший звук якоїсь мелодії, і враз ціпеніє та широко розкриває очі. Думаєте, тому, що звук дуже гарний? А от і ні. Коли нам озвучують думки героя, вони виявляються приблизно такими: Грає паскудно… Техніки ніякої… Ноти читати не вміє… ЯКИЙ ЖЕ ВІН ТАЛАНОВИТИЙ!

Бубух! Це вже я гепаюсь зі стільця від такого виверту у героєвих думках. Причому трапляється він періодично у різних героїв по відношенню до різних людей, тобто Грає погано… Талант! чується не один раз. Як таке може бути?

Підсумок: НЕ ВІРЮ, що по одній, тим паче першій і тим більше – поганій ноті можна визначити, наскільки талановитий виконавець.

Підсумовуючи загалом: мені сподобалось і Hikaru no Go, і Nodame Cantabile. Це хороші аніме, які варто подивитися. Але визначення чиєїсь талановитості по одному, тим паче першому, ходу (руху, слову, удару, стрибку, закляттю, жесту) або ж по першій ноті (фразі, тощо) не тільки брехня, але і страшенний, величезний та дуже набридливий штамп. На жаль.

(1 голосів, 5.00 )

 Loading ...

| 170 переглядів | Залиште коментар »