Фото: -ratamahatta-В дитинстві вас учили остерігатися незнайомців? Певна, що так.

А от анімешні герої, схоже, росли без подібних настанов. Тож сьогодні спеціально для них: Правила безпеки. Як безпомилково упізнати ворога!

Отже, ви – герой. У вас є важлива місія. І, як результат, ви маєте союзників і ворогів. Але ж на обличчях у них не написано, хто є хто! Тож при випадковій зустрічі ви можете мило побесідувати з ворогом або полаятися з потенційним другом.

実は, можете битися об заклад, що саме так воно і буде!

Із ворогом ви поговорите про те, яка гарна сьогодні погода, або про мир у всьому світі, або ще про щось дуже світле й хороше. І закінчиться ваша розмова обіцянкою обов’язково зустрітися ще і так само приємно провести час… На зустріч можете розраховувати стовідсотково, але аж ніяк не на приємну: для одного з вас (ну, самі знаєте, для кого) вона у більшості випадків виявиться смертельною.

І навпаки, якщо якийсь грубіян штовхнув вас у натовпі і не вибачився (що ви, звісно не стерпіли) або затіяв бійку у таверні, де ви тільки зібралися пообідати – будьте певні, що він опиниться у вашій команді, і вам доведеться, зціпивши зуби, його терпіти. Або ж якась пишногруда напіводягнена краля ні за що, ні про що дасть вам ляпас (позитивні анімешні героїні взагалі полюбляють це діло). І що ж? Ще до вечора вона або приєднається до вас, або виручить із біди, що і продовжуватиме періодично робити у найнесподіваніші моменти.

Принцип зрозумілий? Хороший – ворог, поганий – друг.

Винятки бувають? Так. Маленькі, добрі, невинні і ДУЖЕ кавайні дівчатка зазвичай вам не вороги. ВОНИ НЕБЕЗПЕЧНІШІ ЗА ВОРОГІВ! Але чому – читайте у наступних дописах.

На сьогодні ж прощаємось. またね。

(Оцініть допис)

 Loading ...

| 502 переглядів | Прокоментуй!

Лиходії бувають різних калібрів: від мілкого злодійкуватого планктону до маніяків з амбіціями щонайменше світових масштабів. Сьогодні річ піде саме про останніх.

То який у них, на вашу думку, улюблений вираз? “Я – володар світу”? “Убити їх усіх!”? Еге, ви передивилися голівудських блокбастерів. Бо анімешні негідники зовсім ішні.

Вони добрі та справедливі, і не бажають нікого скривдити. Навпаки, серця їх обливаються кров’ю, коли вони бачать, як люди навколо курушінде іру.

Тому і улюблені слова у них дуже гарні: 新しい世界 (або їх синонім 新たな世界).

Будь-який злочинник з радістю прочитає вам півсерійну лекцію про недосконалість нашого світу та про своє бажання його виправити. Правда, що то за 新しい世界, який має настати після знищення старого світу, ви з цієї лекції не дізнаєтеся. Адже 新しい世界 – це не реальний план по вдосконаленню світопорядку, а така собі мантра, яку треба повторювати благоговійним тоном, щоб ніхто навіть не сумнівався, що 新しい世界 – це ОГОГО!

Причому еволюція, схоже, не належить до знайомих негідникам понять: вони полюбляють динозавро-ссавцевий метод. Іншими словами, будувати новий світ на руїнах старого.

У найбільш цинічних слухачів після подібних проповідей зазвичай виникає питання: яке місце відводять собі лиходії у 新しい世界? Обуренню лиходіїв не має меж: звичайно ж, вони не збираються захоплювати владу чи щось таке! Але ж ті, хто вижив, потребуватимуть допомоги, щоб будувати новий, щасливий світ, а не повернутися до поганого старого! Що, як вони не захочуть лиходієвої допомоги та мудрого керівництва? Та як вони смі…

Що у цьому випадку робив би новоявлений володар світу, невідомо. Думаю, нічого хорошого “неслухняним” не світило б. Але позитивні герої чомусь у мантри не вірять (точніше, у них вистачає своїх), тож 新しい世界 так і залишається はるかな夢 усіляких 悪いやつ.

Іронічно, що “старий” світ зазвичай не виглядає таким вже й поганим – принаймні, хорошого в ньому не менше, ніж поганого. Тим більше, що добра частина людських страждань виникає від того, що робить лиходій та його прибічники.

Але за мантрою про 新しい世界 вони цього, звісно, не помічають.

(Оцініть допис)

 Loading ...

| 661 переглядів | 2 коментарі

Фото: tanjunЗбираючи мозкошкряби, я помітила, що деякі з них мають одну спільну рису: вони – про щось одне.

Тож я вирішила зібрати їх разом у одному дописі, тобто створити для них збірку посилань.

Один з цих мозкошкрябів уже готовий, решта – анонси. Тож щоб не пропустити жодного, підписуйтесь на оновлення.

А тепер мозкошкрябчики:

1. The One (Обраний).
2. Один герой (не плутати з пунктом 1!).
3. Один-єдиний ворог.
4. Один ворог – 9 життів.
5. Один погляд – і ти пропав.
6. Одна любов на все життя.
7. Одна улюблена зброя.
8. Один одяг на всі часи.
9. Одна незамінна форма.
10. Одна незмінна зачіска.

І як бонус (хоча це і не мозкошкряб) – “Одного аніме достатньо“.

Мозкошкряби не обов’язково з’являтимуться у тому ж порядку, як тут наведені. Можливо, про якогось я передумаю писати (навряд), або придумаю додаткового (цілком імовірно).

І, звичайно, якщо ви знаєте одинокого мозкошкряба, про якого я забуду згадати, неодміннно напишіть про нього у коментарях.

А на сьогодні все. また会いましょうね。

(Оцініть допис)

 Loading ...

| 562 переглядів | Прокоментуй!

Справді, нащо, коли анімешні герої чудово обходяться і без них?

Наприклад, Ґін Ічімару більшість часу проводить із заплющеними очима. А він – не остання шишка серед шініґамі (хто не дивився “Bleach”, просто повірте – то круті перці!). Що шпигонути супротивника гострим словом, що побитися з ним на банкаях – Ґін майстерно виконує все, не піднімаючи повік, та ще й з незмінною єхидною усмішкою.

А ось цей пан (Хап із аніме “Eureka 7″) прокладає маршрути для повітряного корабля. Не знаю, як ви, а я не полетіла б із ним і через найближчу калюжу, не те що за пів-планети, як на те наважуються його колеги.

І було б півбіди, якби герої ніколи не відкривали очі – можна було б припустити, що вони у них настільки вузесенькі, що й не видно. Але ж відкривають – у певних ситуаціях! Виходить, у інших – непотрібно???

То, може, і ми так вміємо? Проводжу експеримент. Заплющую очі…

І друкую ось цей рядок. Відкриваю очі…

Вау! やった、やった!

(Що, я десь проговорилася, що володію сліпим методом? Це тут ні до чого, ЧЕСНЕ СЛОВО!)

“Сказка ложь, да в ней намек”… Я, мабуть, не ходила б із заплющеними очима, навіть якби вміла. Принаймні, вранці я б точно заснула на ходу і кудись врізалася. А от встромити очі у підручник японської, займаючись іншими справами, було б здорово.

Пане Ґін, пане Хап, НАВЧІТЬ МЕНЕ, БУДЬ-ЛАСКА!

(2 голосів, 4.50 )

 Loading ...

| 1,093 переглядів | 5 коментарів

Японія – країна ввічливості: там прийнято вибачатися, навіть якщо тобі наступили на ногу.

Тож не дивно, що навіть японські монстри страждають надмірною ввічливістю.

Уявімо собі: деякий 悪魔, 化け物 чи 妖魔 стикається з героями, що прагнуть його убити. Якщо їм це вдається з першої спроби, то говорити нема про що.

Та якщо атака відбита…

Тут можливі варіанти:

1. Всі герої беруть участь у бою. Тоді після першої поразки вони влаштовують обговорення, що їм робити далі: хто з якого боку підійде та чим ворога штурхоне.

Монстр ввічливо чекає.

2. Один з героїв вступає у двобій, решта спостерігають. При цьому вони просторо описують одне одному, що відбувається перед їхніми очима, детально обговорюють сильні та слабкі сторони противників, а також які стратегії та методи використає герой, щоб завалити ворога.

Монстр ввічливо чекає.

3. Поєдинок один на один. Герой думає. Серйозно думає. І, враховуючи, що у бою вирішальною є кожна секунда, надмірно ДОВГО думає.

А МОНСТР ЧЕКАЄ.

Я дуже хотіла б побачити, як у монстру набридли теревені героїв і він пішов собі у своїх справах. Або як він почув, що вони там балакають, і використав це у бою проти героя. Або злопав героя, що занадто заглибився у свої думки.

Та годі мріяти про завідомо нездійсненне. Монстри страждали, страждують, і, боюся, ще будуть страждати від своєї ввічливості.

Проте будемо справедливі. Якщо монстр наділений інтелектом та вміє говорити, героям також доводиться вислуховувати досить довгенькі розпатякування про те, що героям нізащо його не перемогти, і чому саме. І тут із сумом треба констатувати, що герої поводять себе набагато нечемніше, ніж монстри: замість того, щоб дослухувати чужі слова до кінця, як це роблять їх супротивники, вони перебивають їх усілякими “てめえ” та “貴様” і, часто недослухавши, кидаються на монстра зі зброєю.

Ну хіба це достойно позитивних героїв? По-моєму, ні. Шановні, вчіться у монстрів!

では、またね。

P.S. А найкращий приклад того, як треба поводитись у такій ситуації, дає нам сержант Саґара з Full Metal Panic: поки його супротивник розоряється на тему “Тобі кінець!”, він мовчечки готує зброю… і не гребує перервати чужі патякання просто на середині речення. Кулею в лоба.

(1 голосів, 5.00 )

 Loading ...

| 743 переглядів | Прокоментуй!