Обновивши посилання, не завадить переглянути і інструментарій, тобто програми для вивчення японської, якими я користуюся.

Оскільки зараз я нічого японською не пишу і ні з ким не розмовляю, то добірка, звісно, перекошена у сторону ієрогліфів + дещо для слухання.

Крім того, важливою умовою для мене є наявність версії для смартфону, щоб можна було вчитися поза домівкою, доки дочка на кружках.

1. iKnow — мій давній фаворит для вивчення лексики, на жаль, платний. Але якість у ресурсу відмінна: всі слова проілюстровані озвученими реченнями, є різноманітні режими вивчення і повтору — і традиційне значення-написання-читання, і гра на швидке згадування слів, і диктант. Офіційний курс японської мови (також  є англійська та китайська) включає 6000 слів — тобто 2-й рівень JLPT.
2. Yarxi — словник ієрогліфів. Мені траплялося звертатися до Yahoo!辞書 за тим, чого немає у Ярксі, але пошук по штрихам у Ярксі відмінний. До того ж, у ньому тепер є розпізнавання намальованих (мишею чи стилусом) канджі, а також навчальний модуль. Тож я щиро рекомендую його у якості словника та для навчання. На жаль, версія для смартфону платна, і недешева (близько 10 доларів). Для комп’ютерів та онлайн-версія безкоштовні.
3. Memrise — ресурс із великим набором різноманітних навчальних курсів (не лише мовних). З першої спроби він мені не дуже сподобався, але зараз у них з’явилася версія для смартфонів, у якій не потрібно переключати розкладку для введення японських символів, тож я знову почала ним користуватися. Правда, розробники ввели платну версію, з певним обмеженням безкоштовного варіанту (по кількості слів, які можна вивчити за тиждень). Але я щось не помітила, щоб мене це якось зачіпало — мабуть, вчуся занадто повільно.
4. Duolingo — безкоштовна програма для вивчення мов. Щоправда, я у ній вчу не японську, а голландську, але навряд чи сам принцип відрізняється. Що мені подобається, так те, що вони будують навчання не тільки на словах, а і на цілих реченнях — їх треба писати повністю.
5. Pocket Cast — програма для слухання подкастів. Не пам’ятаю, чому я вибрала саме її, але я цілком задоволена. Що стосується самих подкастів, то це новини NHK, Gaba Style English та ще кілька ток-шоу на різні теми.

(Оцініть допис)

Завантаження...

| 5 439 переглядів | Прокоментуй!

Ну, звісно, у розділ “Посилання”, куди я додала кілька ресурсів, присвячених японській мові.

Взагалі-то, у Інтернеті зараз стільки інформації, у тому числі і про японську мову та культуру, що у якийсь момент я перестала шукати щось нове, і навіть дещо зі старого закинула.

Але нещодавно один із відвідувачів підкинув жменю нових посилань, я їх передивилася і подумала: а чом би й ні? У людей різні смаки, люди вибирають різні ресурси для однієї й тієї ж задачі (наприклад, для граматики чи канджі), тож чим більше різноманітних посилань, тим краще.

Тож загляньте про всяк випадок у “Посилання”, можливо, там знайдеться якраз те, що вам треба.

(Оцініть допис)

Завантаження...

| 5 537 переглядів | Прокоментуй!

Щаслива людина, що не стикалася із прокрастинацією (припускаючи, що така взагалі знайдеться на Землі). То за японську братися не хочеться, то допис писати ліньки… Ну, ви зрозуміли.

Один із методів боротьби з цією поширеною недугою — вироблення звичок, так, щоб навіть не задумуватися: робити чи ні, а просто робити, так само, як каву вранці заварювати чи вмиватися.

Не знаю, як нашенською, а англійською про вироблення звичок написано надзвичайно багато.

Зокрема, є така хороша книжка Mini Habits: Smaller Habits, Bigger Results by Stephen Guise. Хороша вона тим, що не лише розказує, як це добре і корисно — виробляти звички, а ще й підказує, як же виробити звичку до вироблення звичок.

Адже навіть у цей процес може втрутитися прокрастинація: “Почну з понеділка”, “Сьогодні ну ніяк”, “Щось я зовсім змучився сьогодні, може, завтра”, і нарешті — “Та чого ви до мене причепилися з тими звичками?”

Вихід — зробити звички дійсно міні, настільки, щоб не виконати їх було практично неможливо. Наприклад, якщо треба виробити звичку до фізичних вправ, то міні-звичка — це всього лише одне присідання, віджимання чи один прес.

Звичайно, можна робити і більше (зазвичай людина, якщо вже пересилила себе і щось почала, не лінується займатися цією справою певний час), але мінімум, який треба виконати кожного дня має бути дійсно маленьким.

А от коли вже звичка виробиться, то тоді вже можна міняти її на більш суттєву.

Для психологічної підмоги у цьому занятті можна використати метод “Не розривайте ланцюжок” Джеррі Сайнфелда. Беремо календар, вішаємо на видному місці і кожного дня, якщо виконали заплановану дію, закреслюємо у ньому день.

Через деякий час у нас виходить ланцюжок із хрестиків. От його-то і не можна розривати.

У наш електронний час, звісно, можна обійтися і без паперового календаря. Наприклад, зареєструватися тут, завести собі ланцюжка (а то і не одного) та милуватися тим, як він не розривається.

Або поставити на смартфон програму для вироблення звичок (MyChain, Habit Streak Plan, Rewire, HabitBull, etc), та завжди мати того ланцюжка з собою.

Зокрема, якщо ми говоримо про японську, то міні-звичка, яку можна взяти за основу — це, наприклад, щодня вчити одне японське слово або японське граматичне правило. Або ж прослуховувати один короткий подкаст японською (3-5 хв), або проходити одну навчальну сесію (5-10 слів) на iKnow, Memrise чи Duolingo, або ж прочитувати одну сторінку (а то і один параграф, якщо сторінка поки що занадто багато) у японській книжці, тощо.

Вивчення мови, до речі, є одним із тих занять, де неперервність дуже важлива. Бо нове слово, якщо його не повторити, з легкістю вилетить з пам’яті уже наступного дня, і його доведеться вчити заново.

Тож якщо ви відчуваєте, що робите щось потрібне вам вряди-годи, замість робити регулярно — приєднуйтесь до мене у виробленні звичок, не пожалкуєте.

(Оцініть допис)

Завантаження...

| 6 093 переглядів | 1 коментар

ehnmark (Flickr, CC)

У одному з підручників з англійської граматики для англомовних, у розділі про найбільш часті помилки, зустрілося мені таке речення:

If you’re going to Antarctica, don’t forget to bring your camera.

і поправка до нього:

Should be take—transport away from where one is currently located. Bring means to transport towards where one is currently located.

Ого, подумалось мені, навіть у носіїв мови виникають труднощі з такими простими речами, як принести та віднести.

Втім, мені, як учню, від того не легше. Однак цей випадок нагадав мені про くる та いく у японській мові, а також, якщо брати ширше, — про допоміжні слова, що додаються до て форми дієслова:

— слова напрямку дії (やる/あげる, くれる/くださる, もらう/いただく);

— слова наближення/віддалення (くる/いく);

— слова стану/умислу (いる/ある);

— інші (おく, みる, しまう).

Про деякі я вже писала, зараз подивімося на решту.

1. てくる та ていく

Означають відповідно наближення та віддалення дії у часі чи просторі від точки, де знаходиться мовець.

Найпростіше для розуміння — це те ж bring та take, тобто стосовно просторового переміщення:

持ってくる — принести (звідкись сюди)

持っていく — взяти з собою, віднести (звідси кудись)

Або про людей:

連れていく — взяти з собою (кудись)

連れてくる — привести (сюди)

買ってきます — Піду куплю (піду і повернуся з покупками)

Однак вони можуть стосуватися і інших дій:

話しかけてきた — звернувся (до мене)

Сюди ж відноситься і фраза, яку японці говорять, коли йдуть із дому. При цьому розуміється, що людина іде, щоб повернутися, тобто її не можна використати, йдучи з гостей, наприклад:

いってきます！— Ну, я пішов (але походивши, повернусь назад)

Що стосується часу, то тут концепція дещо складніша. Загалом можна сказати, що вони відображають зміну, але дещо по-різному по відношенню до “тепер” (або іншої точки відліку).

てくる стосується або несподіваного настання якогось стану/початку якоїсь дії:

雨が降ってきた — Пішов дощ (і зараз іде)

або поступового наближення стану/події з минулого до теперішнього моменту:

この国の人口はだんだん減ってきた。 — Населення цієї країни зменшилось (поступово зменшувалось у минулому і дотепер, і на даний момент ми маємо ось такий стан)

Його можна використовувати і щодо майбутніх подій, маючи на увазі “дія виконається/стан встановиться до певного моменту у майбутньому”:

すぐ暖かくなってくるでしょう。 — Скоро (на певний момент у майбутньому) потеплішає

OiMax (Flickr, CC)

ていく, з іншого боку, вказує на дію/стан, які продовжуватимуться від тепер (або від певної часової точки) у майбутнє (по відношенню до початкової точки):

この国の人口はだんだん減っていくでしょう。 — Населення цієї країни продовжить зменшуватися

これから暖かくなっていくでしょう — Скоро потеплішає (відтепер все теплішатиме і теплішатиме). У цьому прикладі проглядає і відтінок накопичення, посилення, який також характерний для ていく.

На цьому, мабуть, завершимо на сьогодні. Решту (みる, おく, しまう) розберемо у іншому дописі.

またね！

(1 голосів, 5,00 )

Завантаження...

| 5 785 переглядів | Прокоментуй!

whale05 (Flickr, CC)

Здибалося мені нещодавно цікаве слово 木漏れ日 (або 木洩れ陽), себто просочування сонячного світла крізь листя (ось як на фотографії), і страшенно захотілося, щоб уже прийшла весна, навколо зазеленіло та сонечко засяяло яскраво та тепло.

Справа у тому, що цьогорічна зима виявилася у нас ще більш сніжною, ніж минула. І під сніжною я маю на увазі “не встигне одна буря пройти, як інша суне”. Тож весну я, повірте, чекаю з нетерпінням.

Але тут я відірвала погляд від заметів та подивилася на календар… О-то-той, та ж уже весна! Ну, хоча б формально.

А потім на ті замети полився дощ… І так буває. Але після того вже дійсно потепліло, все стало розтавати, запахло багнюкою та приповз туман.

Не сказати, щоб зовсім весняно-оптимістично, але хоча б вже є надія, що сніжні бурі у нас позаду.

До чого це все? А щоб поділитися з вами настроєм, цікавим словом, а ще — лексиконом про дощ, який став вісником, що завірюшний сезон ми благополучно пережили.

Ось вам стаття зі списком дощових слів. І не питайте, чому їх так багато — японці відомі своєю здатністю придумувати слова про найдрібніші деталі природних явищ.

Хорошої вам погоди та またね！

(Оцініть допис)

Завантаження...

| 5 768 переглядів | Прокоментуй!