Я вже дещо писала про японські ідіоми, і рекомендувала книжку, у якій їх повно: Kodansha’s Dictionary of Basic Japanese Idioms. Сьогодні хочу продовжити тему усталених виразів, і беру для розбору частини людського тіла. Але оскільки їх багато, і за один раз про всіх них не напишеш, то даний допис – лише початок.

Автор фото: Jesslee Cuizon

Отже, поїхали:

1. 体 та 身 – хоча обидва слова означають тіло, та між ними є відмінності.

からだ – фізичне тіло загалом; або ж тільки тулуб; фігура, статура; у переносному значенні – здоров’я.

み – фізичне тіло загалом; плоть (людська), м’ясо (тварин, риб); у переносних значеннях – сам, сама людина; душа, сили, розум; положення, статус.

体があく – бути вільним: 「体のあく暇がない」 – Зовсім немає вільного часу.

体を張る – ризикувати своїм життям (заради чогось), покласти своє життя (за щось): 「体を張ってでも守る」 – Захищу навіть ціною свого життя.

Ми ставимо себе на чиєсь місце, англомовні – вдягають чуже взуття (put yourself in someone’s shoes), а японці – буквально стають чиїмось тілом: 身になる – 「少しは私の身になって考えてください」 – Хоч трохи подумай, як я себе відчуваю/Постав себе на моє місце.

身に余る – більше, ніж хтось заслуговує: 「身に余る光栄」 – Я не заслуговую таких почестей.

身に付ける – прикріпляти до тіла означає як вдягати щось (тут значення досить очевидне), так і вчитися чомусь, набувати якихось навичок.

身を任せる – поручати, вручати своє тіло кому-небудь теж має два значення: віддавати себе на чиюсь милість (「運命に身を任せる」 – віддаватися на милість долі) або ж спати з чоловіком, віддатися чоловікові.

2. 血 – кров.

血が騒ぐ – кров бушує, тобто буди збудженим, (радісно) хвилюватися.

血を分ける – поділяти кров, тобто бути кровним родичем.

3. 骨 – кістки, а також кістяк, остов у душе широкому значенні.

骨折り損 – старатися дарма, даремна праця.

骨が折れる/骨を折る – означає відповідно бути тяжким, потребувати багато роботи та старатися з усіх сил, можна сказати, так, що аж кості ламаються.

骨を埋める – у нас кажуть: "Тут мене і похоронять". У японців схожий вираз, але стосується від закопування кісток і означає, що хтось залишається десь назавжди. Причому "десь" може означати не лише географічне місце, а і, наприклад, певну фірму, роботу, сім’ю.

4. 肌 – шкіра людини, а також текстура якогось матеріалу.

Відчути на власній шкірі – майже дослівний переклад 肌で感じる. Також має схожі значення бачити на власні очі, переконатися на власному досвіді.

肌が合う (зазвичай у формі 肌が合わない) – добре ладнати з кимось.

肌に合う – добре підходити, бути якраз таким, як треба: 「この仕事は私の肌に合っています」 – Ця робота просто ідеальна для мене.

На сьогодні це все. У наступному випуску я візьмуся за голову (образно) та за все, що на ній є: очі, ніс, рот, вуха та інше. Не пропустіть!

またね！

(2 голосів, 5,00 )

Loading...

| 4 887 переглядів | Прокоментуй!

Не лякайтеся, мова йде всього-навсього про подкасти, які дійсно можна закачати на портативний програвач і слухати де завгодно, займаючись чим завгодно. Серед них є, звісно, і такі, що можна використовувати для вивчення японської.

Автор фото: Todd Ryburn

Тож сьогодні я представлю вам трохи подкастів, відібраних за двома ознаками: вони японською мовою або про японську мову та безкоштовні. Підбірка дуже суб’єктивна, але, можливо, стане вам у нагоді.

Чим слухати подкасти? Я використовую iTunes, який і закачує автоматично епізоди, і програє як аудіо, так і відео. Але підійде також будь-який інший RSS-агрегатор та програвач.

Навчальні

1. Про Japanese101.com я вже писала, читайте отут. Повторю лише, що поки що це найбільш професійний та структурований навчальний подкаст із тих, що я знаю.
2. Відео-подкаст Gaba G Style English. Так, це курс не японської, а англійської мови. Але призначений він для японців, тож ведуча-японка коментує всі ситуації та фрази, які там розбираються. Тобто завдяки йому можна вчити обидві мови: японську та англійську.
3. Learn Japanese with Beb and Alex – любительський курс від… ну, з назви ясно, від кого. Беб – японка, Алекс – англієць, судячи з вимови. Розповідають вони про всяке: і про значення окремих слів та виразів, і про звичаї, і про повсякденне життя. З навчальної точки зору випуски абсолютно неструктуровані, але загалом дізнатися багато чого про Японію можна.
4. Lean Japanese @ Japancast.net – подкаст, який ведуть Пол та Хітомі. Починали вони з невеликих уроків, у яких Хітомі пояснювала різні фрази з аніме. Потім були випуски, присвячені лексиці з JLPT 4. Зараз створюють відео-випуски (на жаль, дуже “важкі” – по 200-400 Мб). Уроки теж непослідовні, але послухати буває корисно. Крім того, на їх сайті Japancast.net теж є усяка цікавина про Японію.

Різноманітні

1. Nippon VoiceBlog – зовсім невеличкий подкаст, який зараз, на жаль, не виходить. Присвячений культурі Японії.
2. Japanese Classical Literature at Bedtime – начитуються твори з японської класики.
3. STARMAN – ви вірите у гороскопи? Я – ні. А от на японській слухаю для тренування. Випуски коротенькі та ненав’язливі.

Науково-популярні

Як колишньому науковцю, мені цікава дана тема. Якщо вас вона не цікавить, можете пропустити цей розділ.

Автор фото: ComputerHotline

1. 惑星ツアーズ – подкаст усього з 11 випусків, кожен з яких присвячено одній планеті, плюс один про Місяць.
2. Star Watching Express – астрономічні новини та огляд зоряного неба.
3. AstroRadio: Kagaku no Tobira – астрономічний подкаст.
4. The Voinich Manuscript: Kyokashou та Hondana – короткі випуски про науку, новини науки та розповіді про нові наукові видання.
5. Science Talk – науково-популярний канал.
6. Science Podcast Portal – включає у себе подкасти Voinich та деякі інші.

Решта

Взагалі-то я не люблю слухати радіо, усілякі там новини та музично-розважальні балачки ді-джеїв. Тож і порекомендувати вам у цьому розділі нічого не можу.

Однак знайти потрібні подкасти дуже просто. Так, у iTunes варто зайти у пошук, вибрати тип “Подкасти”, мову “Японська” – і перед вами море програм на всі смаки.

Слухайте на здоров’я!

(3 голосів, 5,00 )

Loading...

| 5 561 переглядів | 5 коментарів

Будинок починається з фундаменту, а вивчення мови (усної її частини) – зі звуків. Добре, якщо фундамент міцний, а вимова ваша за самого початку поставлена правильно.

Автор фото: kzys

Проте у самоучок із цим виникають проблеми: навчитися вимовляти звук буває важко, навіть маючи детальний опис і малюки (кінчик язика туди, корінь – сюди), а проконтролювати правильність нікому. Вчитися на слух – не всім дано. Тому вимова – це той розділ, який бажано вчити з професійним викладачем, навіть якщо все решту ви збираєтесь освоювати самостійно.

Причому проблемними виявляються не лише явно складні звуки, яких немає у рідній мові (бо те, що їм треба приділяти особливу увагу, зрозуміло усім), а й ті, про які у підручниках пишуть: “Вимовляється близько до Х, але…“. Так от, без стороннього і суворого контролю учень має схильність нехтувати усе, що після але, і вимовляти “точно так, як Х“. Бо ж звучить схоже, а зусилля краще потратити на складні звуки, від яких язик у трубочку скручується!

На жаль, такий підхід не спрацьовує. Якщо вимовляти деякі звуки абсолютно правильно, а інші – як свої рідні, то мова все одно звучатиме неприродною, з дивним акцентом.

Тож давайте сьогодні ще раз поговоримо про такі схожі, але все одно “не такі” японські звуки.

1. О в японській мові менш відкрите, без округлення губ.
2. У теж вельми “скромне”: ледь відкрийте рот, так що зуби майже зімкнуті, трохи розтягніть губи в сторони, наче усміхаючись, і пробуйте вимовити У. Спочатку може прозвучати щось незрозуміле, ніяким боком на У не схоже, але практика зробить своє.

   У та І між глухими приголосними редукуються: цукі – цкі, хіто – хьто. У кінці слова теж іноді не вимовляються (дес, –мас; йошь).

3. Не хочу тут устрявати в академічні суперечки про шипіння vs сюсюкання (а також дзюрчання vs джеркотіння та тьохкання vs чортихання), однак сказити про ці звуки дещо потрібно.

   Склад し по способу утворення звуку все-таки ближчий до СІ, просто С у ньому шепелявить. Тож вчіть його, вимовляючи СІ, але трохи просуваючи кінчик язика глибше у рота по піднебінню, доки не зашипить.

   ち – теж не чисте ЧІ, а десь між ЧІ та ТІ.

   ДЖ – це один звук, а не два! Власне, як і в українській (джміль).

   Те ж саме стосується ДЗ (як у дзвінку), тільки пам’ятайте, що всередині воно вимовляється ближче до З: назе, але дзаннен.

4. Х видихується легко, майже непомітно. Наприклад, хонтоні мені і досі чується як онтоні.
5. Ф та В в японській – губно-губні, а не губно-зубні. Це означає, що при їх вимові верхня губа (а не верхні зуби) торкається нижньої губи.

   Щоб вивчити склад ФУ, задуйте свічку, вимовляючи його. Тільки У теж має бути японським – стриманим, без витягування губ. Просто легенько видувайте повітря між губами.

   В (що у складі ВА) подібний до англійського W або ж до українського В у складі ВУ (вулиця, вулик): з ледь заокругленими губами, які ледь торкаються одна одної при вимові.

6. Японці не завжди розуміють різницю між Р та Л. Дійсно, японське Р утворюється подібно до Л: кінчик язика один раз легенько торкається верхівки зубів, і утворюється Л-подібне Р, без нашого рррррозкотистого рррокоту.
7. Японське Ґ – то завжди Ґ (воно ж російське Г), але ні в якому разі не українське Г (про виняток – у наступному пункті). На жаль, на новому ноутбуці я ніякими сполученнями клавіш не можу видобути цю нещасну літеру, тож у транскрипції пишу г, хоча це і неправильно 🙁
8. Звук Н має три варіанти вимови в залежності від положення:

   а) Н на початку складу або одиночне Н перед т, ц, д, дж, дз, н, р вимовляються як звичайне Н.

   б) перед М, Б, П читається як М.

   в) перед К та Ґ перетворюється на той носовий звук, який ви, можливо, вчили у англійській мові у –ing-овому закінченні. Позначається він як англійське n зі слонячим хоботом (ŋ), а для вимови рекомендується настроїтися вимовляти Ґ, але в останній момент передумати і замість нього сказати Н.

   До речі, Ґ у цьому випадку теж змінюється, тобто сполучення НҐ вимовляється близько до ŋŋ (каŋŋае).

Про звуки на сьогодні усе, однак є ще два моменти, які слід сказати про вимову загалом.

Перший – це тоновий наголос. Однак я сама його не опанувала, тож нічого писати про нього не буду. За будь-які поради, як з ним справитися, буду вдячна.

Другий – це… Втім, я навіть не знаю, як його назвати, і стосується він не лише японської, а усіх мов. Тож йому я відведу окремий допис, якщо тільки зможу сформулювати свої розпливчасті думки у щось читабельне.

Тож на сьогодні таки усе. До побачення!

(1 голосів, 5,00 )

Loading...

| 3 611 переглядів | 2 коментарі

Автор фото: pjan vandaele

Сьогоднішня низка слів буде дуже довгою… але не моєю. Я дам посилання на два списки, що містять по 100 найуживаніших анімешних слів кожний. Ці списки гуляють по Інтернету і, судячи з коментарів, радують усіх отаку, які задумуються, а чи не вивчити їм японську.

Тож хвалебні слова так і рвалися з-під моїх пальців на екран, однак погляд зачепився за один з перекладів… Після чого я більш уважно перечитала списки, і стало зрозуміло, що у бочці меду не без кількох ложок дьогтю.

Зокрема, мені здається, що їх автори дуже люблять аніме, однак японську мову знають, як би це м’якше сказати, не надто добре. Однак перш ніж аргументувати свою думку, даю адресу, за якою ви можете почитати обидва списки (як я розумію, це передруківка, а не оригінал).

А тепер зауваження:

1. Слово наказ записане як мерей, хоча насправді воно – мейрей. Справа у тому, що дифтонг ей вимовляється дуже близько до довгого ее, і на його кінці ледве чутно. Тож якщо записувати по вимові, то правильніше буде меерее,  якщо по запису – то мейрей. Ну, в крайньому випаду, якщо комусь одне з і чується сильніше за іншого, то меерей. Однак мерей – однозначно невірно.

2. Ябай означає не “несчастный, жалкий (о ситуации)“, а небезпечний, ризикований. Використовується, наприклад, у ситуації, коли на героїв кидається така маса ворогів, що перемогти їх неможливо – треба тікати. Можна, звісно, піднапружити уяву і заявити, що нещасні герої знаходяться у нікчемному становищі. Однак краще просто запам’ятати правильне значення ябай і розуміти, що ситуація стала дуже небезпечною, ризикованою, критичною.

3. Окашій дійсно означає “смешной, смешно“, однак воно має ще кілька значень, серед яких: дивний, незвичний; підозрілий, сумнівний; недоречний, непристойний. Можливо, ми з автором списку дивимось кардинально різне аніме, але я в основному зустрічаю окашій якраз у значеннях підозріло, дивно, незвично.

4. Макасеру можна перекласти як “доверять ; доверяться кому-то“, проте мова іде не про ту довіру, при якій кажуть: Я знаю, що ти мене не зрадиш, а таку, коли поручають/довіряють виконати якусь дію; залишають на чийсь розсуд вирішення деякого завдання. Для першого випадку більш підходить шінджіру, для другого – якраз макасеру.

Автор фото: miyukiutada

Аналогічна ситуація з нацукашій. Воно, звісно “дорогой, милый, хороший“, але треба розуміти, що таким воно є не для всіх (як каваій чи уцукушій), а тільки для персонажа, якого охопила ностальгія. Тобто предмет, до якого відноситься нацукашій, об’єктивно може бути зовсім не милим, а старим, брудним та бридким, однак при цьому він залишиться дорогим чийомусь серцю, бо викликає у ньому ностальгічні спогади.

5. Кавайсо:(на/ні) – бідний-нещасний, сумний, нікчемний – не має жодного стосунку до каваій – милий, чудовий, гарний, малесенький, хоча звучать вони схоже.

6. За те, що понаписуване про ій та хаяй, треба забороняти перегляд аніме на півроку. За кожне слово. І це ще дуже м’яка кара за оце:

ii – хороший. Старый вариант, сейчас используется вариант “yoi”. “Yoku” – глагольная форма, “yokatta” – прошлое время глагола “yoku” в разговорной речи. Как восклицание означает “Это круто!”, но обычно лучше переводить как “Я так рад!”

Перше речення – хороше, я не проти. Однак ій з аніме нікуди не зникало і не збирається. Просто від нього не утворюються прислівникова форма (йоку – не дієслово!) та минулий час (так, так, японські прикметники мають форму минулого часу!). Тому у аніме ви чутимете ій, йой, йоку, йокатта, йокаттара, йокереба, йошь, тощо. Суб’єктивно може здатися, що йой, дійсно, більше.

Те ж саме зауваження щодо хаяй. Хаяку – не дієслово! Є хаямару – (занадто) поспішати, хаямеру – прискорювати, але хаяку – це прислівник зі значенням швидко або рано.

7. Найбільше, мабуть, постраждало слово яру.

yaru – у этого глагола различные значения. Обычно это почтительный вариант глагола “делать”.Так же это слово может быть формой глагола “давать”, причем от человека низкого ранга или младшего возраста (или даже от животных и растений) человеку более высокого ранга (более старшего возраста). Hаконец, этот термин может переводиться как глагол “пытаться”.

Можливо, яру колись і було шанобливим (подібно до кісама), проте зараз воно цілком звичайне, повсякденне слово. А у деяких значеннях і грубувате. Наприклад, щодо сексу яру – це скоріше трахатися, ніж кохатися.

У значенні давати воно направлене якраз навпаки – від вищого до нижчого. Ото як собаці кісточку кидаєте, то яру, а як дитина вам щось дарує, то уже агеру (яке означає піднімати, підносити. Логіка зрозуміла?)

Звідки взялося значення намагатися, не зовсім зрозуміло. Від ятте міру? Проте намагання тут виражене дієсловом міру, яке можна додавати і до інших дієслів, не лише до яру.

З іншого боку, чим не вгодило ятта як минулий час від яру, теж не ясно. Яру – робити, ятта – Зробив!/У мене вийшло зробити! Ніякої містики.

Як бачите, зауваження серйозні, однак підкреслю, що у списках – 200 пунктів, тож кількість помилок відносно невелика. Решта слів переведена досить адекватно, хоча іноді і не повно. Тому з чистою совістю рекомендую ознайомитися – цілком імовірно, ви знайдете для себе багато корисного. А наведені помилки нехай вам нагадують, що якщо ви збираєтесь вчити японську по інформації в Інтернеті – ЗАВЖДИ перевіряйте її по словниках та підручниках.

До речі, це ж стосується і мого блогу. Як і будь-яка людина, я здатна на помилки: від простої описки до нерозуміння якихось граматичних тонкощів. Тож не забудьте перевіряти і мене!

А на цьому сьогодні все. Удачі вам!

(1 голосів, 5,00 )

Loading...

| 7 116 переглядів | Прокоментуй!

Автор фото: miyukiutada

Категорії ввічливості у японській мові – то широка та досить складна тема. Я довго не наважувалася приступити до неї, проте і відкладати її назовсім неможливо. Тож закотимо рукава і приступимо.

Я вже трохи писала про секрети японської ввічливості, але то були тільки часткові випадки. Сьогодні ж поговоримо про ввічливість більш серйозно, і перш за все розглянемо стилі японської мови.

Глобально їх можна поділити на два класи: інформаційний стиль та стилі, що використовуються при міжособистісному спілкуванні.

До інформаційного стилю відносяться наукова література, преса, офіційні документи, тощо.

До другого класу – бесіди, листи, публічні виступи тощо.

Інакше можна сказати, що один клас не потребує адресату (інформаційний стиль), а другий  – потребує (міжособистісне спілкування).

Неважко зрозуміти, що поняття ввічливості може існувати лише там, де адресат є. Тож спочатку давайте розглянемо особливості, притаманні міжособистісному спілкуванню узагалі, а потім перейдемо конкретно до вираження ввічливості.

Перш за все, спілкування означає, що в ньому беруть участь щонайменше дві особи:

Я – автор вислову (той, хто говорить).

Ти – адресат (той, до кого говорять).

Крім того, може ще бути Він – особа, яка не приймає безпосередньої участі у спілкуванні, але є його темою (той, про кого говорять).

Так от, у японській мові існує поняття направленості дії, яка виражається спеціальними граматичними формами. Так, у японських висловах Я подарував Тобі (направленість від першої особи до другої) і Ти подарував Мені (направленість від другої особи до першої) подарував трохи відрізняється між собою – до слова дарувати додається відповідне допоміжне дієслово.

Думаю, сама ідея направленості не така і складна. Однак у японській мові направленість використовується дуже часто, що для нас дещо незвично. Ще одна особливість – це те, що майже завжди направленість виражає сприятливість дії, тобто адресат має з тої дії якусь вигоду. Виняток – груба погроза зі словом яру. Наприклад, Корошьте куре означає Зроби мені послугу, убий (мене) (як би дивно це не звучало), а Буккорошьте яру зо! – Та я тебе/його/їх уб’ю!

При цьому треба враховувати ще два поняття, а саме:

1. Свій – чужий.

2. Нижчий, рівний, вищий.

Свій – чужий

Коли ви говорите про свої дії, то визначити, що є своє-чуже легко. Однак у інших випадках не все так просто. Наприклад, ви промовляєте фразу: Бабуся дала дитині цукерку. Яка буде направленість?

Якщо це ваша бабуся дає цукерку чужій дитині (або ж ви якимось чином пов’язуєте себе зі стороною, що дає), то направленість буде від Я до Він. Якщо ж це ваша дитина отримує цукерку від чужої бабусі, то направленість – від Він до Я. А що, коли мова йде про бабусю і дитину, що яких ви не маєте ніякого відношення? У такому випадку направленість не використовується взагалі.

Розмежування на свій-чужий не обов’язково пов’язане з родинними зв’язками. Найбільш загально можна сказати так: Я – це коло осіб, до яких ви себе в даному випадку відносите. У сім’ї це може бути просто я; у розмові з сусідами – я і члени моєї родини; у школі та університеті – мій клас чи група; у бізнесі – моя фірма, на противагу їхній.

Тобто Я змінюється в залежності від того, з ким і про кого ви говорите.

Нижчий, рівний, вищий

Нехай ви уже розібралися, хто у вашій розмові Я, Ти та Він. Тепер пора визначити взаємну ієрархію. Для цього треба врахувати вік, соціальне та службове положення учасників бесіди. Діти нижчі по відношенню до дорослих, однокласники – рівні між собою та нижчі за вчителя, начальник вищий за підлеглого, тощо.

Такий поділ впливає на дві речі:

По-перше, кожний напрямок (наприклад, від Я до Він), має два варіанти в залежності від того, чи є Він вище чи нижче за Я (див. рисунок).

По-друге, це визначає ступінь ввічливості: з приятелем ви говорите неформально, з начальником – ввічливо або дуже ввічливо. Однак докладніше про ступені ввічливості поговоримо пізніше, а зараз трохи підсумуємо те, що було сказано.

Підсумок

Щоб краще зрозуміти усе вищесказане, давайте розглянемо приклад: ви студент, і у розмові зі своїм приятелем кажете фразу: Вчора викладач дав мені таку корисну книжку!

Розбираємо по-порядку:

1. Дія направлена від Він (викладач) до Я (я).

2. Згори (викладач) донизу (студент).

3. Стиль неформальний, бо розмова з рівним (приятель).

Врахувавши ці три пункти, можна визначити, який ступінь ввічливості та які граматичні форми направленості слід використовувати. Але докладніше – у інших випусках.

А на сьогодні завершимо, щоб відпочити та обдумати отриману інформацію. がんばってね！

До наступних випусків!

(2 голосів, 5,00 )

Loading...

| 10 096 переглядів | 3 коментарі