Є в японській мові таке хороше слово 気. У книзі Kodansha’s Dictionary of Basic Japanese Idioms, про яку я вже писала, йому відводиться близько 100 сторінок (і це тільки на вислови, які на нього починаються, а взагалі-то більше). Додати обкладинку, зміст – і вийде ціла книжка (у мене і тонші є).
Розглянемо кілька корисних прикладів.
元気 – бадьорість, енергія, гарний настрій
Хрестоматійний діалог:
「お元気ですか。」
「おかげさまで。元気です。」
який означає приблизно Як ся маєте? – Добре, дякую/Вашими молитвами.
Ще один приклад – 「元気を出して/出せ」 – Ану збадьорся, розвеселись; Давай живіше/енергійніше! Покажи, на що здатен!
気分 – самопочуття; настрій
Корисні вирази з ним: 「気分がいい」та 「気分が悪い」.
Вони мають по два значення:
а) Почуватися добре (фізично) або ж Бути хворим, погано почуватися; Маятися животом відповідно.
б) У якості опису – Бути приємним, гарним та Бути бридким, неприємним відповідно.
気持ち – почуття; самопочуття; настрій
У наведених виразах 気分 може замінятися на 気持ち – 気持ちがいい/悪い з тим же значенням.
Окремо ж 気持ち більше використовується у значенні Почуття:
「(・・・の)気持ちを分かってほしい」 – Хочу, щоб (мої) почуття зрозуміли
або ж
「だけど男の子はやっぱり少し馬鹿でぜんぜん女の子の気持ちなんてほら分からないみたい」 – Але хлопці насправді трошки дурники, і чомусь зовсім, схоже, не розуміють дівочих почуттів (це фраза із заключної пісні School Rumble, на мене чур не ображатися).
– Чому анімешники дивляться вниз, коли з кимось розмовляють?
– Професійна хвороба: шукають субтитри.
Коментар пана (пані?) Mavisson на допис Я розумію! нагадав мені про часи, коли моє захоплення аніме тільки почалося. Японської я, само собою, не знала ні слова, зате непогано читала англійською. Тому вбудовані субтитри мене, в принципі, не лякали.
Проте виявилося, що хоч із граматикою проблем не виникає, та лексика дещо відрізняється від тої, до якої я звикла. Тож мені доводилося частенько зупиняти програвач та заглядати у словник.
Як результат – мої знання англійської значно покращилися.
Тому мене іноді дивує, що люди плачуться: Ну коли ж вийдуть російські субтитри?
Прошу зрозуміти мене правильно – я не закликаю кожного анімешника вчити англійську або ж спеціально шукати англійські субтитри, якщо ви вже маєте російські чи українські.
Але чекати “рідних”, коли вже є англійські, мені здається нерозумним.
Про користь я вже писала – все-таки англійська більшості із нас треба, якщо не для роботи, то як ключ до широчееееенного поля буржуйнету, де зібрано багато цікавого, а іноді й недоступного у нашомовному сегменті.
Крім того, є ще один аспект, про який варто пам’ятати: на російську в основному перекладають саме з англійської, а не з японської (з якою в кращому випадку звіряються у неоднозначних місцях). Це й зрозуміло: англійську знає (або думає, що знає) набагато більше людей, ніж японську.
Наслідків з цього два:
Англомовні субтитри з’являються раніше, ніж більшість нашомовних. Тому волання Коли, коли, коли нарешті буде переклад??? при тому, що серіал насправді уже перекладено, дратують і смішать. Дуже хочеться написати: САМ СОБІ ЗЛІСНИЙ БУРАТІНО, уже давно міг би дивитися.
По-друге, будь-який художній переклад є насправді інтерпретацією перекладачем оригіналу. Російські ж субтитри – то взагалі інтерпретація інтерпретації, і шанси на помилку зростають удвічі.
Так, намалюємо табличку.
Японська –> Англійська
+
+
–
–
Англійська –> Російська
+
–
+
–
Результат
+
–
–
–
Плюсами та мінусами відмічено хороший та поганий переклад відповідно. Як бачимо, кінцевий результат буде хорошим, тільки якщо обидва переклади не підведуть.
Я зовсім не хочу тут лаяти перекладачів – честь їм і хвала за їх труди, тим паче, що формулювати переклад у щось зв’язне важче, ніж просто розуміти прочитане. Проте аніме зазвичай перекладають не професіонали, а любителі, і від помилок вони не застраховані.
Так, я зареклася дивитися з нашими субтитрами після того, як побачила, що Looks that way переклали як Дивись туди чи якось так. Зваживши, що закінчення s та наказовий спосіб викладаються на першому році вивчення англійської (He goes to school, Sit down!, Stand up!), я вирішила, що для таких помилок у мене вистачає своїх провалів у знаннях, і чужих мені не треба. Адже свої я можу виправити і таким чином чомусь навчитися, а чужі? Тільки нерви попсують.
Крім того, англійські субтитри видаються мені (це моє цілком суб’єктивне враження) більш дослівними і ближчими до оригіналу. Наші перекладачі люблять давати волю фантазії і перетворювати фрази типу Що ти (з ним) робиш? на Забери від нього руки! Це не завжди погано – навіть добре, якщо відповідає ситуації на екрані. Але оскільки таке фантазування відбувається на основі не оригіналу, а перекладу (який у свою чергу може бути “нафантазованим” або ж помилковим), то відхід від оригіналу виявляється досить далеким, що вже добрим ніяк не назвеш.
І це я ще не згадую субтитри, отримані просто машинним перекладом, без усілякої редакторської правки – а мені доводилося бачити і такі. Воно вам треба?
Отже, що я хочу сказати: якщо ви хоч трохи знаєте англійську, і вона вам хоч у якійсь мірі треба – не шукайте російські субтитри, читайте англійські. Повірте, ви від того лише виграєте.
В японській мові багато особових займенників: わたし, わたくし, ぼく, おれ, あたし, われ, こちら. Я перерахувала тільки ті, що означають я, та й то не всі.
Який з них використовувати, залежить від статі (あたし – суто жіноче, おれ – чоловіче), від віку (ぼく – більш хлопчаче, わし використовують похилі чоловіки), від ступеню ввічливості (こちら – ввічливе, його розмовний, неформальний варіант – こっち).
Не забувайте, що це тільки я, а іще ж є ти, він, вона…
Здавалося б, при такій кількості займенників вони мають бути дуже уживаними. Але в дійсності це не так.
По-перше, в японській не прийнято Я-кати – це нескромно і неввічливо. Тому я зазвичай просто опускається з речення, при цьому розуміється, що людина говорить про себе. У ввічливій мові, крім того, є методи розділення на я-не я, моє-не моє: наприклад, використання різних слів для позначення своїх та чужих родичів, “ввічливі” дієслова, що заміняють звичайні, “ввічливі” форми дієслів.
По-друге, Ти-кати у японській також не заведено. У аніме ви почуєте あなた, おまえ, きみ, тощо, проте з ними треба обходитися дуже обережно. Замість ти/ви варто звертатися до людини на прізвище або ім’я з відповідним суфіксом: さん (формально-ввічливо) чи くん (по-приятельськи).
Фактично це означає, що ви говорити про свого співбесідника у третій особі. Тобто 「田中さんも行きますか」 може означати:
а) Ви також ідете/підете? – якщо ви задаєте це питання безпосередньо пану Танака.
б) Пан Танака також іде/піде? – якщо ваш співбесідник – хто завгодно крім пана Танака.
З іншого боку, у аніме особові займенники можуть використовуватися незвичним для нас способом (на відміну від опускання, яке для нашої мови не дивина). А саме: замість повного речення вимовляється лише займенник-підмет. Решту треба додумувати самим.
Наприклад:
а) Я. ぼくは… або わたしは… без продовження вимовляються, коли герой/героїня хоче освідчитися у коханні, але не наважується; збирається признатися у чомусь лихому, але йому/їй не стачає духу; коли персонаж і сам не знає, що він хоче чи має зробити.
б) Ти. おまえは…, наприклад, може означати дуже багато. Насправді, все, що завгодно: запитання, припущення, твердження; здивування (приємне чи ні), радість, сум, співчуття, гнів (якщо сильний, то おまえ може замінятися на きさま або このやろう), роздратування, докір, непевність тощо. Іншими словами, візьміть будь-яке речення, що починається з ти, відріжте смислову частину… і отримаєте якраз те, що треба (анімешний варіант).
Як робити “розшифровку назад”, тобто переклад? А хто його зна. Бідні перекладачі.
Приклади усього цього – і використання, і невикористання – ви без проблем знайдете у будь-якому аніме. Звертайте увагу, хто говорить і до кого – до старшого, рівного, до дитини, тощо, і наскільки ввічливо. Гендернозалежність (о!) займенників можна добре зрозуміти через аніме, де є перевдягання або перетворення хлопців у дівчат або навпаки. Я особливо жанром не цікавлюся, так що можу порадити хіба що стареньке I, my, me.
Звісно, це не все, що можна розповісти про японські займенники, і я ще про них говоритиму. Проте на сьогодні давайте закруглимося тут і попрощаємось до наступних дописів.
Ні, я говорю не про світову фінансову кризу, яка хоча і добряче вдарила по Японії, та все ж не настільки.
Заголовок стосується тільки японської мови – у якій немає майбутнього часу.
Саме так: майбутній час дієслів “злитий” з теперішнім.
То як же визначити, що означає, наприклад, 六時に起きる?
По-перше, за словами, що явно вказують на час дії:
Із 毎日 це буде теперішній: Кожного дня прокидаюсь о шостій;
Із 明日 – майбутній: Завтра встану о шостій.
По-друге, з контексту.
Взагалі-то відсутність майбутнього часу – то не єдина нестача, за якою ви будете сумувати: у японській бракує багато чого корисного. Тому контекст у ній – всьому голова. Без нього не варто братися за переклад навіть найпростіших (на перший погляд) речень – як то кажуть, можна попасти пальцем у небо.
Але про те, чого ще немає у японській мові – у наступних дописах.
Як зрозуміло з назви блогу, він присвячений аніме та манга. Але тут ви не знайдете рецензій на аніме чи мангу, так само, як і анонсів новинок. Я пишу те, що вразило чи зачепило мене, розсмішило чи примусило подумати. Якщо вам це підходить - приєднуйтесь!
Читачеві お客様に
Кажуть, що кожен анімешник хоча раз у житті брався вивчати японську мову. Якщо ви з тих, хто думав або навіть починав, та покинув - можливо, саме тут ви знайдете спосіб зблизитися з 日本語. Уроків граматики не буде - але ви навчитеся трохи більше розуміти те, що чуєте в аніме.
Loading...
Коментар пана (пані?) Mavisson на допис 
