Сер
23

Низка слів. Випуск 3: Всілякі дурниці

Чорний кіт
Фото: pommes king

Не кожен, хто любить аніме, стане серйозно вивчати японську мову, хоча кожен, мабуть, про це задумається. У будь-якому випадку, із переглянутих серіалів анімешник нахапається різноманітних слів та виразів.

І аж ніяк він не пропустить слово 馬鹿.

Є теорія, що 馬鹿 – це той, хто не відрізнить коня від оленя. Як би там не було, а слово дуже популярне, тож познайомимося із ним ближче.

  1. Героїні люблять промовляти про себе 馬鹿 або あの馬鹿 стосовно хлопців, що не зрозуміли їх почуттів. Яких саме, неважко здогадатися, бо решту вони виражають дуже гучним 「Х (は) 馬鹿!!!, часто з нанесенням тяжких тілесних ушкоджень, якщо об’єкт їх гніву не встиг добігти до канадського кордону.

    Хлопці ж говорять (або кричать) дівчатам 馬鹿 у двох випадках: коли герой і героїня сваряться або коли герой поблажливо заявляє щось типу 「バーカ、忘れるわけないだろう」, тощо.

    Один одного хлопці та чоловіки називають по-всякому: あの馬鹿 – заочно та не дуже грубо; バーカ – зневажливо чи поблажливо (дивлячись, кому саме бака призначено); 馬鹿野郎! – суто чоловіче гаркання, образлива лайка.


    Батьки також не цураються слова 馬鹿 по відношенню до дітей, і у них навіть є спеціальні терміни: 馬鹿息子 та 馬鹿娘.

    Дурнем можна не тільки бути, а й робити ним когось. Це якщо перекладати дослівно, а насправді 馬鹿にする означає дурити, морочити, а також насміхатися, знущатися. У аніме часто чується 「馬鹿にするな!」.

  2. Від 馬鹿 походить прикметник 馬鹿な: дурний, нерозумний, ідіотський, а також неможливий, абсурдний. Останнього значення ми поки що не чіпатимемо. А у якості дурного 馬鹿な використовується, наприклад, у фразі: 「馬鹿なことはやめろ」.
  3. У 馬鹿 є синонім 阿呆. Мені здається, що я все частіше чую його в аніме, хоча, можливо, раніше я не звертала на нього уваги за більш поширеним 馬鹿.

На цьому з дурницями покінчимо. Натомість у наступних випусках поговоримо про дуже серйозні і важливі речі. Не пропустіть!

А поки що, またね。

Сер
9

を: Дякую, що ти є


Фото: harold.lloyd
Як ми вже з’ясували, частинки дуже важливі, бо у японській мові вони заміняють відмінки.

Тож сьогодні знову (і не востаннє) поговоримо саме про них, а точніше, про частинку .

Головна її функція – прямий додаток. Ну, знаєте: читати книгу 本を読む, писати допис 投稿を書く. Думаю, у цьому значенні вона ні в кого не викликає труднощів, як і у подібних: хочу випити чаю お茶を飲みたい, прибираю (букв. роблю прибирання) 掃除をする, (у мене) вкрали гаманця 財布を盗まれた.

Звернімося до менш очевидних випадків:

  1. По-перше, дякую за у японській – ありがとう: 説明をありがとう, コメントをありがとう. У неформальній мові можна і опустити, але як надумаєте говорити строго по правилам, то не забувайте про частинку.

  2. を використовується з дієсловами руху і може означати:
    • Місце руху. Переходити через міст 橋を渡る, йти вулицею/по вулиці 道を歩く, прогулюватися парком 公園を散歩する.
    • Рух із меншого місця у більше, у буквальному (сходити з автобусу バスを降りる, виходити з аудиторії/залишати аудиторію 教室を出る) та у абстрактному сенсі (випускатися з унаверситету/закінчувати університет 大学を卒業する).
    • Початкову точку дії: відправлятися зі станції/відходити від станції 駅を出発する.
  3. Для позначення посади. Працювати лікарем 医者をする. Трохи дивне, як на мене, застосування, але що є, то є.

На цьому про закінчуємо про . До наступних дописів. では、また。

Сер
2

Просте і складне одночасно


Фото: inoc
От що іноді добиває в японській, так це те, що найпростіші, здавалося б, речі виявляються “з подвійним дном”. Я маю на увазі, що якийсь глюко-плюко-мазо-фазотрон хоч і постане перед вами десятиканджієвим парканом, але прочитається строго по стандартним ОНам (такий собі варіант “як пишеться, так і читається” із японським присмаком). А от повсякденні слова типу сьогодні, вчора, завтра записуються нормально (今日, 昨日, 明日), а от читаються… Тьху та й годі!

І вони не одинокі. До них приєднуються 一昨日, 明後日, 今朝 і 昨夜. А також 一日, 二日, 六日, 七日, 八日, 二十歳, 二十日.

А ще є слова 八百屋, 大晦日, тощо, які і пишуться не зовсім або зовсім не логічно, а читаються – тим паче.


Звісно, ви їх легко вивчите, дивлячись аніме. Але шляхи пізнання звивисті, особливо у самоучок, і, можливо, зустрівши у книжці чи манзі 大人, ви довго шукатимете у фонетичному словнику дайджін, тайнін чи навіть оохьто, перш ніж зайдете з протилежного, канджієвого, боку і виявите, що дорослий вимовляється як отона.

Звідки пішла ця катавасія, в принципі зрозуміло: японці хоч і прийняли китайську писемність, та було б дивно, якби вони поміняли своє сьогодні на чуже або ж стали вигадувати для нього якийсь особливий запис, коли вже було просте і ясне 今日.

Ну а нам що з того? Зайвий привід позітхати, бо вчити доведеться у будь-якому випадку: охота пуще неволи.

Можу тільки побажати グッドラック та сказати 今日はここまで。では、また。

Лип
24

Як рахувати моря, гори та… м’ячики

Гора у тумані
Автор фото: miyukiutada

Прошу вибачення за запізнення. Я саме переживаю лихо, страшніше за пожежу*, тож сьогоднішній допис буде дуже стислим.

Як рахувати за допомогою лічильних суфіксів, ми вже вияснили. Нагадаю, що вони додаються до китайських числівників.

Є ще японські числівники. Їх усього десять, і подивитися на них ви можете тут (куди поділися інші, для мене загадка. Не можу уявити, що на момент приходу китайської мови японці не рахували далі десяти).


Японські числівники використовуються без лічильних суфіксів і лише для ліку наступних речей:

  1. Віку до десяти років: 「僕の息子が六つです」.
  2. Абстрактних іменників – проблем, методів, питань 「問題は二つです」.
  3. Невеликих круглих або квадратних предметів (м’ячів, коробок, фруктів), порцій страв: 「バナナを五つ下さい」.
  4. Дуже великих предметів – гір, озер, морів, країн, планет: 「この谷は二つの山の間にあります」.

На цьому сьогодні все. Сподіваюся, скоро я призвичаюся до свого лиха і увійду у звичний ритм написання. Заздалегідь вдячна за ваше терпіння.

* Для тих, хто не знає цей народний вислів: мова йде про переїзд. Куди я переїхала, та про перші враження можете прочитати ось тут.

Лип
16

Важлива малеча

Давненько ми не гортали сторінки – пора. Сьогоднішня книжа називається All About Particles. A Handbook of Japanese Function Words, автор Naoko Chino.

Particles у нас називають по-різному: хто частинками, хто відмінковими суфіксами. Дійсно, якщо у нас різниця у значеннях виявляється завдяки відмінкам та відповідній формі дієслів (Риба їсть та Рибу їм), то у японській мові ні риба, ні їсти не змінюються ні відмінкам, ні по роду, ні по особі, ні по числу. Тобто, що означає 魚食べる, можна визначити лише завдяки частинкам: /食べる, 食べる, тощо.

Хоча як на мене, найбільше частинки схожі на прийменники, тільки ставлять їх після іменників, а не перед ними (що для японської зовсім не дивно, там багато чого навпаки). 日本語クラス九時から四時までです。

Втім, як би їх не називали, аби нам легко вчилося. Та давайте вже перейдемо до читання.

  1. У книжці частинки сортовані за двома принципами. Один з них – частота використання. Очолюють список та – пара, яка також зайняла б перше місце по складності. По-перше, в нашій мові аналогу їм немає, по-друге, хоча вони і позначають начебто одне і теж (називний відмінок), але речення з та мають різне значення: 「私行く」 не тотожне 「私行く」.
  2. Другий критерій – групування подібних частинок. Наприклад, обмежувальні частинки: だけ, しか, のみ, きり; “хоча”: のに, くせに; ものの; умовні форми: たら, , なら, тощо знаходяться поруч. Крім того, між схожими за значенням частинками є взаємні посилання, щоб їх можна було порівняти на прикладах.

    Окремим підрозділом даються заключні частинки, тобто ті, які ставлять в кінці речення для надання емоційного відтінку: , , .

  3. Автор описує навіть те, що у нашій японістиці до частинок зовсім не належить. Наприклад, суфікси , たら або сполучники から, のに. Не знаю, що б сказали лінгвісти, а по-моєму, книжка стає від того лише повнішою та кориснішою.
  4. На кожну частинку наведено по 2-3 приклади. Речення зазвичай дуже прості, а переклад майже дослівний, тому зрозуміти структуру вислову та яку роль виконує у ньому певна частинка, дуже легко.
  5. Загалом у книзі розглянуто 69 частинок. Це далеко не повний перелік того, що можна назвати частинками (у A Dictionary of Japanese Particles від Kawashima Sue їх принаймні удвоє більше). Однак для початкового і середнього рівня книжка є чудовим довідником по частинкам (там паче, що у ній є приклади і для вищих рівнів, вони позначені зірочками).


В цілому книгою Наоко Чіно дуже приємно користуватися: нічого зайвого, чиста інформація. Чітка, логічна структура (від більш уживаного до менш уживаного, групування), зрозумілі приклади, зручність пошуку (є зміст та абетковий покажчик).

Я не дуже люблю підручники з казками-примовками (хоча у цьому блозі сама таким грішу), тож для мене All About Particles виявилась просто ідеальним компромісом між інформативністю та стислістю.

Крім того, книга має компактний розмір, приємні для ока шрифти та якісний папір. Єдине, що може відклякнути читача, це дуже “жіноча” – ніжно-рожева – палітурка. Але повірте, вміст під нею по-чоловічому логічний (сподіваюсь, мій дещо упереджений підхід нікого не образив).

Тож якщо хочете дізнатися все про частинки – сміливо купуйте All About Particles.

では。