Автор фото: Wei Zhong Goh

Готуй сани влітку, а воза взимку. Державний іспит на володіння японською (日本語能力試験, або Japanese Language Proficiency Test – JLPT) проводиться в грудні, проте готуватися треба уже зараз.

Тож поділюся кількома посиланнями на тему.

Офіційний сайт JLPT (англійскою): де, коли і навіщо. У них же можна пройти безкоштовний тест JLPT (потрібен Internet Explorer).

А на сайті J-Chinese.com можна не лише потренуватись, але й позмагатися. Оскільки написаний він японською, то про всяк випадок для 4 рівня наводжу прямі посилання. Ті, хто знає краще, думаю, розберуться і самі.

Перше посилання для кожного рівня – на тест, у якому дається 1 хв на відповідь та є обмеження на 3 невірних відповіді: після цього тест припиняється. Друге посилання – на тест з 20 питань, де є обмеження по часу (1 хв), проте можна робити скільки завгодно помилок. Якщо відповісте правильно на 70-80% запитань (поріг залежить від конкретного тесту), потрапите у табличку до тих, що пройшли іспит (необхідно ввести ім’я).

頑張ってください.

Канджі:

• 4й рівень JLPT: канджі. Тест 1
• 4й рівень JLPT: канджі. Тест 2

Лексика:

• 4й рівень JLPT: лексика. Тест 1
• 4й рівень JLPT: лексика. Тест 2

Граматика:

• 4й рівень JLPT: граматика. Тест 1
• 4й рівень JLPT: граматика. Тест 2

Якщо вірити інформації на офіційному сайті, то з 2010 року нас чекають деякі приємні зміни: складність тестів буде уніфікована (так що вона не стрибатиме з року в рік), а між 2 і 3 рівнем з’явиться ще один, тобто перехід між рівнями стане більш поступовим.

では、またね.

P.S. Як виявилося, у блозі не працювала форма для коментарів. Щира дяка пану Dereks’у, що він повідомив про це. Зараз форма начебто працює, проте я була б дуже вдячна, якби ви допомогли протестувати її, залишивши короткий (чи не короткий, на ваш розсуд) відгук на будь-який допис. Дякую заздалегідь.

どうぞ、コメントよろしくお願いいたします。

(1 голосів, 5,00 )

Завантаження...

| 6 236 переглядів | 2 коментарі

Сакура в Камакура. Фото: Kimtaro

Яке місце займає Японія по кількості довгожителів? 一

Середня тривалість життя японців складає близько 82 років. При цьому по кількості самогубств Японія також займає одне з чільних місць.

Скільки абеток в японській мові? 二

Катакана і хіраґана. Вони обидві походять від китайських ієрогліфів, однак у мові використовуються по-різному.

В якому місяці відмічається День дівчаток? 三

Третього дня третього місяця, якщо бути точними.

Яке число вважається нещасливим у Японії? 四

У багатьох лікарнях немає четвертого поверху та четвертої палати.

В який день якого місяця відмічається День дітей? 五

Раніше 5 травня було Днем хлопчиків, тепер присвячене дітям узагалі.

Скільки років навчаються у початковій школі? 六

Діти йдуть до школи у віці 6 років, а навчальний рік починається 6-го… квітня.

Скільки богів щастя є у Японії? 七

Дайкоку, Ебісу, Бендзайтен, Бішямон, Фукурокуджю, його онук Джюроджин та Хотей.

Щасливе число в Японії? 八

Воно символізує багатство та благополуччя.

Скільки гравців у найпопулярнішій спортивній грі Японії? 九

А сама гра, як не дивно – бейсбол.

Скільки місяців триває вагітність у японських жінок? 十

Вражені? Звісно, місяці рахуються не по звичайному, а по місячному календарю, у якому всі місяці мають рівно 28 днів.

P.S. Знаєте більше цікавих фактів?

Пишіть у коментарі. Можливо, це буде не останній запис по цій темі.

P.P.S. Помітили, що я у підказках я даю не лише переклад, а й читання?

Напишіть, будь ласка, як краще: з читанням чи без.

P.P.P.S. А вам відомо, коли зацвітає сакура?

Уже.

(4 голосів, 4,00 )

Завантаження...

| 12 864 переглядів | 2 коментарі

Почнемо? 一, 二, 三 …

Вау! Легко, чи не так? Наче повалені на бік римські цифри.

Не розслабляйтеся: наступні канджі не мають нічого спільного зі знайомими вам латинськими та арабськими позначками. Проте від 1 до 10 полічимо пізніше, у дописі “Японія в 10 числах“. Натомість давайте поглянемо на більш цікавий приклад.

六百億ダブルドル

Це не просто число, а кількість грошей. Саме стільки призначено за голову Ваша Стампіда у аніме “Trigun”. На жаль, курс подвійного долара (ダブルドル) до звичайного невідомий, тому неясно, чи справді сума настільки вражаюча, якою здається на перший погляд.

Проте якою б вона не була, я навела її не через величину, а зовсім з іншої причини – ви тільки послухайте, як вона звучить: роппякуокудабурудору.

Повторюю ще раз, вслухайтесь:

РОППЯКУ ОКУ ДАБУРУ ДОРУ

Ніби смачнюче пиво на язиці перекочується… Насолода та й годі. Спробуйте самі.

А ось іще приклад з того ж аніме, який нам знадобиться: Меріл Страйф каже, що вони з Міллі Томпсон збираються встановити 24-годинний нагляд за Вашем Стампідом: 「だからこそ、私たちがVash the Stampedeを二十四時間監視して被害を抑制することになったんです」, де 二十四 – 24.

А тепер доведеться звернутися до складних матерій: розібратися, як записуються числівники у японській мові.

Числа поділяються на розряди: одиниці, десятки, сотні, тисячі. Після цього йдуть мільйон, мільярд і т.д., які утворюються множенням попереднього числа на 1000. У японців трохи інакша система: після тисячі йде розряд “десятитисячний”, а потім “стомільйоновий”. Слідкуйте уважно:

一(1), 十(10), 百(100), 千(1000), 万(10 000), 十万(100 000 = 10 х 10 000), 百万(1 000 000 = 100 х 10 000), 千万(10 000 000 = 1 000 х 10 000), 億(100 000 000), 十億(1 000 000 000 = 10 х 100 000 000), і т.д.

Тепер візьмемо 二十四. Перед десяткою (十) стоїть двійка (二), а після – четвірка (四). Ідея проста: те, що стоїть перед, множимо на розряд, а те, що після – додаємо. Власне, як і у нашій мові. Отже, 二十四 = 2 х 10 +4 = 24. 朝飯前のことですね.

Потренуймося ще. Запишемо, наприклад, число 256 415 731. Розбиваємо на складові:

200 000 000 = 2 х 100 000 000 = 二億

50 000 000 = 5 х 10 000 000 = 5 х 1 000 х 10 000 = 五千万

6 000 000 = 6 х 100 х 10 000 = 六百万

400 000 = 4 х 100 000 = 4 х 10 х 10 000 = 四十万

10 000 = 一万

5 000 = 5 х 1000 = 五千

700 = 7 х 100 = 七百

30 = 3 х 10 = 三十

1 = 一

Складаємо разом, виносимо “за дужки” спільний множник 万 і отримуємо:

二億五千六百四十一万五千七百三十一

Можна використати й інший шлях:

256 415 731 = 200 000 000 + 56 415 731

200 000 000 = 2 х 100 000 000 = 二億

56 415 731 = 56 410 000 + 5 731

56 410 000 = 5 641 х 10 000

5 641 = 5 х 1 000 + 6 х 100 + 4 х 10 +1

Отже, 56 410 000 = 五千六百四十一万

5 731 за аналогією записуємо як 五千七百三十一

І разом:

二億五千六百四十一万五千七百三十一

分かりましたか。Тепер, думаю, ви легко виконаєте протилежну операцію: запишете по-нашому число 六百億. Чур не підглядати!

Ох, і складний вийшов допис! Японські числівники завжди були для мене 骨の折れること. Тож якщо ви помітили помилку або описку, обов’язково напишіть у коментрях. На цьому я прощаюся. Сподіваюсь зустрітися з вами у наступних дописах розділу “日本語“, де ми поговоримо про 50 японських звуків, про 1 945 японських ієрогліфів та порахуємо, скільки голів у японських корів. Щоб не пропустити, підпишіться на оновлення.

じゃ、またね。

P.S. До речі, “прості” 一, 二, 三 не такі вже й прості: у документах та цінних паперах вони пишуться як 壱, 弐, 参 відповідно.

(1 голосів, 5,00 )

Завантаження...

| 6 758 переглядів | Прокоментуй!

Фото: -ratamahatta-Якось так склалося, що на початку допису у блогах не прийнято вітатися з читачами (принаймні, я таке зустрічаю досить рідко). Проте у реальному спілкуванні без здоровкання – нікуди. Тож сьогодні мені хотілося б поговорити про японські вітання.

Вранці, коли люди приходять на роботу або зустрічаються на вулиці, в школі, деінде, чується 「お早う」 або 「お早うございます」.

“Охайо:” – дружнє, неофіційне вітання, таке собі вранішнє “Привіт!”. Якщо ж додати “ґодзаімас”, то вийде більш формальне звертання “знизу-вгору” (до старших по віку, по службовому положенню” і т.п.) або до незнайомих чи малознайомих людей.

Трохи пізніше наступає черга “Доброго дня!” – 今日は. “Коннічі” складається з двох канджі: 今 та 日, і означає, як легко здогадатися, “сьогодні”. Вітанням це слово стає тільки у поєднанні з частинкою “ва”. Крім того, при одному й тому ж написанні, воно має ще одне читання, що використовується частіше за попереднє (принаймні, у розмовному стилі) – “кьо:”. Так, якщо ви хочете сказати: “Сьогодні середа”, то звучатиме це як “Кьо: ва суййо:бі дес” 「今日は水曜日です。」 Привітання “кьо:ва” не існує.

Подібно до 今日は утворюється і “Добривечір!”: 今晩は, тобто “сьогоднішній вечір” + “ва”. А от уночі, видно, вітатися не прийнято, бо слово 今夜 є, а відповідного вітання – ні.

Ви спитаєте: а як же ранок? Там узагалі нема ніякого “ва”. Справді, お早う походить від іншого слова: 早 – “ранній, швидкий; рано, швидко”. А “сьогоднішній ранок” пишеться 「今朝」 та вимовляється “кеса”. Інша вимова (“кончьо:”) є книжною та маловживаною.

Ті, хто зовсім не знайомий з японською, мабуть, зовсім розгубилися: різна вимова одного й того ж слова, ієрогліфи, частинки… Чому я спочатку не розповіла про японські абетки (яких дві), канджі та он- і кун-читання?

У описі блогу (дивіться справа угорі) я попередила, що не створюватиму уроків японської “Від А до Я”. Мої дописи – це коротенькі замітки, що мають дві мети:

• збудити цікавість, щоб вам захотілося самим поритися в Інтернеті та дізнатися більше. У нагоді вам можуть статися інструменти для вивчення японської мови;
• дати трохи практичних знань. Як самоук, я добре знаю те відчуття захоплення, що виникає, коли починаєш розуміти чужу мову, навіть якщо це прості фрази типу 「あなたはだれですか」 або 「何をしてるの」. Це відчуття допомагає повірити, що знати японську можливо, і примушує наполегливо братися за її вивчення.

Хочеться вірити, що цей блог спонукає хоч когось із читачів прийняти виклик найскладнішої у світі мови, і побачити не лише її складність, а й красу.

では、また会いましょうね。

P.S. Тим паче, що я таки збираюся писати і про абетки, і про канджі, і про їх читання. Тож, сподіваюся, ще зустрінемось!

(4 голосів, 5,00 )

Завантаження...

| 11 149 переглядів | Прокоментуй!

Загальновідомо, що японська мова складна. Канджі, екзотична граматика, форми ввічливості, що, кажуть, і самим японцям нелегко даються…

Проте існує трудність, спільна для всіх мов. Це – ідіоми, вирази, зміст яких не можна вивести зі значення їх компонент.

З манги та аніме мені вдалося підхопити кілька ідіом, навіть не усвідомлюючи цього. Особливо добре запам’яталися вирази зі словом 気:

「気をつけて」 “Бережи себе” – стандартне прощання; “Будь обережним”.

「気にするな」 “Не переймайся”, “Не бери дурного в голову, а важкого в руки”.

「気のせいだろう」“Мабуть, мені це здалося”.

А також 「気がする」,「気になった」 та інші.

Однак справжнє знайомство з ідіомами японської мови сталося завдяки книжці “Kodansha’s Dictionary of Basic Japanese Idioms” (автори: Jeff Garrison, Kayoko Kimiya, George Wallace, Masahiko Goshi).

Я уже використовувала вислови з неї у дописі про анімешні закінчення та щоб охарактеризувати одного з героїв аніме в “Типажах”. А сьогодні поділюся ще кількома, що припали мені до вподоби.

Наймиліша примовка – про 借りてきた猫. Бути як “позичений кіт” означає поводитися нехарактерно спокійно та/або чемно у порівнянні зі своєю звичайною поведінкою. Походження цього вислову легко зрозуміти: так і бачу собі притихлого розбишаку-кота, що у незнайомому оточенні насторожено водить вусами.

А про нелюдиме місце кажуть 猫の子一匹いない – нема ні кошеняткової душі.

Взагалі-то коти – мої улюбленці, тому не дивно, що і приказки про них мені подобаються. Проте автори книги стверджують, що у Японії до котів ставляться як до “good-for-nothing“ (невже у них мишей немає?). Тому й ідіоми про них часто мають негативний відтінок.

Наприклад, 猫をかぶる (“вдягнути на себе кота”) – прикидатися невинним, непричетним, бути вовком в овечій шкурі. 猫かぶり – лицемір, шахрай. Отакі, виявляється, японські коти.

Ще один вираз, що особисто мене зачепив. Правда, він уже не про котів: 猿も木から落ちる – навіть мавпа може впасти з дерева. Мені здається, що, коли застосувати його до себе, він учить скромності (яким би крутим ти не був, не задирай носа, бо все одно можеш у чомусь схибити). Якщо ж говорити про інших, то він означає терпимість до чужиш помилок. До речі, у нашій мові є еквівалент, також пов’язаний з твариною: “Кінь на чотирьох ногах, і той спотикається”.

А на завершення наведу приказку, з якою ви уже деякою мірою знайомі. Пам’ятаєте трьох мавп, одна з яких закриває собі очі, інша – вуха, а остання – рота? Так от, походять ці мавпи від японського 見猿聞か猿言わ猿 (бачу мавпу, чую мавпу, кажу мавпу). Я не особливо задумувалась, до чого тут мавпи, лише десь у підсвідомості чаїлася думка про своєрідну іронію: галасливі, набридливі, причепливі мавпи радять не втручатися у чужі справи. А реальна причина виявилася прозаїчною: у даному вислові “сару” (мавпа) вимовляється як “дзару” – так само, як суфікс негативної форми дієслова. Тобто насправді вислів означає “Не бачити, не чути, не говорити”, себто “mind one’s affairs“. Проте слід визнати, що без мавп, мабуть, ця східна мудрість не стала б відомою на весь світ.

На цьому я закінчую. Але якщо я не виявлюсь 三日坊主, то розкажу вам ще не одне прислів’я у наступних дописах.

じゃ、またね。

P.S. Мало не забула попередити про дві речі: по-перше, для перекладу японських ідіом використовуються англійські (точніше, американські). По-друге, оскільки багато виразів стосуються тварин, лексика пістріє біологічними термінами. З одного боку, це добре, бо дозволяє разом удосконалювати відразу дві мови. Проте, мабуть, не слід братися за цю книжку, якщо вас лякають вирази типу: “pull someone’s leg” та “nocturnal carnivore”.

(1 голосів, 5,00 )

Завантаження...

| 12 023 переглядів | 5 коментарів